ЧЕРГОВІ ЗАКОНОДАВЧІ ЗМІНИ ТА РОЗ’ЯСНЕННЯ

ДО УВАГИ БУХГАЛТЕРІВ!

ЧЕРГОВІ ЗАКОНОДАВЧІ ЗМІНИ ТА РОЗ’ЯСНЕННЯ

 

 

В ЧАСТИНІ ПДВ

1. ДФС України в листі “Про податок на додану вартість” N 1201/7/99-99-19-03-02-17від 15.01.2016 р. надала роз’яснення щодо термінів формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, зокрема листом визначено, що починаючи з 29.07.2015 р. податок на додану вартість, зазначений у податковій накладній (складеній як до 29.07.2015 р., так і після цієї дати), яка була своєчасно зареєстрована в ЄРПН, може бути включений до складу податкового кредиту того податкового (звітного) періоду, у якому вона складена, або будь-якого наступного звітного періоду протягом 365 календарних днів з дати складання такої податкової накладної.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Далі наводимо текст листа для ознайомлення:

Лист ДФС України “Про податок на додану вартість” N 1201/7/99-99-19-03-02-17від 15.01.2016 р.

 

Головним управлінням ДФС в областях, м. Києві, Міжрегіональному головному управлінню ДФС - Центральному офісу з обслуговування великих платників

 

 

 

 

 

 

Про податок на додану вартість

Державна фіскальна служба України у зв’язку із численними запитами платників ПДВ щодо термінів формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), повідомляє.

Законом України від 16 липня 2015 року N 643-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" (далі - Закон N 643), який набув чинності 29.07.2015 р., зокрема, змінено норми Податкового кодексу України (далі - Кодекс), які визначають терміни включення до складу податкового кредиту податку на додану вартість за податковими накладними, складеними постачальниками та зареєстрованими в ЄРПН.

Пунктом 198.3 статті 198 Кодексу передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 Кодексу, протягом такого звітного періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Кодексу у разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в ЄРПН, але не пізніше:

ніж через 365 календарних днів з дати складення податкової накладної;

для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку;

для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно.

Таким чином, починаючи з 29.07.2015 р. податок на додану вартість, зазначений у податковій накладній (складеній як до 29.07.2015 р., так і після цієї дати), яка була своєчасно зареєстрована в ЄРПН, може бути включений до складу податкового кредиту того податкового (звітного) періоду, у якому вона складена, або будь-якого наступного звітного періоду протягом 365 календарних днів з дати складання такої податкової накладної.

До набрання чинності Законом N 643 податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг та своєчасно зареєстровані в ЄРПН, включалися до податкового кредиту того податкового (звітного) періоду, на який припадала дата їх складання.

Податок на додану вартість, зазначений у податковій накладній (складеній як до 29.07.2015 р., так і після цієї дати), яка була зареєстрована в ЄРПН з порушенням терміну, встановленого пунктом 201.10 статті 201 або пунктом 39 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Кодексу, може бути включена до складу податкового кредиту того податкового (звітного) періоду, у якому вона зареєстрована в ЄРПН, або будь-якого наступного звітного періоду, але не пізніше 365 календарного дня з дати складання такої податкової накладної.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період (пункт 201.10 статті 201 Кодексу).

Головним управлінням ДФС в областях, м. Києві та Міжрегіональному головному управлінню ДФС - Центральному офісу з обслуговування великих платників:

довести зазначений лист до відома платників податку та підпорядкованих підрозділів для використання в роботі і забезпечити його врахування під час проведення масово-роз’яснювальної та контрольно-перевірочної роботи;

привести надані платникам податку роз’яснення у відповідність до цього листа.

 

Голова                                                                                                                   Р.М. Насіров

 

2. ДФС України в листі “Щодо зменшення суми податкових зобов’язань з ПДВ на підставі розрахунку коригування до податкової накладної” N 1057/10/28-10-06-11від 14.01.2016 р. надано роз’яснення, що у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг податкові зобов’язання постачальника (продавця) та податковий кредит отримувача (покупця) підлягають коригуванню на підставі складеного та зареєстрованого в ЄРПН розрахунку коригування. Оскільки розрахунок коригування складений в одному податковому періоді, а зареєстрований в іншому (у межах встановленого пунктом 201.10 статті 201 ПКУ 15-денного терміну), то на підставі такого розрахунку коригування постачальник зменшує податкові зобов’язання у податковій звітності, яка подається за результатами звітного періоду, в якому складено такий розрахунок коригування.

Лист є індивідуальною податковою консультацією.

 

Далі наводимо текст листа для ознайомлення:

Лист ДФС України “Щодо зменшення суми податкових зобов’язань з ПДВ на підставі розрахунку коригування до податкової накладної” N 1057/10/28-10-06-11 від 14.01.2016 р.

Міжрегіональним головним управлінням ДФС - Центральним офісом з обслуговування великих платників розглянуто лист щодо зменшення суми податкових зобов’язань з ПДВ на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, за результатами розгляду та в межах своїх повноважень повідомляємо наступне.

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VІ із змінами і доповненнями (далі - ПКУ), якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу платнику податку підлягає реєстрації в ЄРПН:

- постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

- отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу. При цьому постачальник товарів послуг має право зменшити суму податкових зобов’язань за таким розрахунком коригування після його реєстрації в ЄРПН отримувачем.

Враховуючи вище викладене, у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг податкові зобов’язання постачальника (продавця) та податковий кредит отримувача (покупця) підлягають коригуванню на підставі складеного та зареєстрованого в ЄРПН розрахунку коригування. Оскільки розрахунок коригування складений в одному податковому періоді, а зареєстрований в іншому (у межах встановленого пунктом 201.10 статті 201 ПКУ 15-денного терміну), то на підставі такого розрахунку коригування постачальник зменшує податкові зобов’язання у податковій звітності, яка подається за результатами звітного періоду, в якому складено такий розрахунок коригування.

 

В ЧАСТИНІ ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК

3. ДФС України в листі "Про затвердження декларації з податку на прибуток підприємств"№102/7/99-99-19-02-01-17 від 04.01.2016 р. надала роз’яснення щодо заповнення Декларації з податку на прибуток та Додатків до неї за 2015 р. з врахуванням змін внесених до ПКУ з 01.01.2015 р. в частині визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток.

 

Далі наводимо текст листа для ознайомлення:

Лист ДФС України "Про затвердження декларації з податку на прибуток підприємств"№102/7/99-99-19-02-01-17 від 04.01.2016

 

Державна фіскальна служба України з метою належного адміністрування податку на прибуток підприємств повідомляє таке.

 

Загальні положення

28 грудня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України  за №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», положення якого у частині справляння податку на прибуток підприємств набрали чинності 01.01.2015  (далі – Закон  №71-VIII).

Законом №71-VIII викладено розділ ІІІ «Податок на прибуток підприємств» Податкового кодексу України (далі – Кодекс)  в новій редакції та передбачено розрахунок об’єкта оподаткування податком на прибуток на підставі даних бухгалтерського обліку шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності, на різниці, які збільшують або зменшують фінансовий результат до оподаткування, відповідно до положень розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» Кодексу.

Крім того, 13 серпня 2015 року набув чинності Закон України від 17 липня 2015 року за  № 652-VIII  «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування неприбуткових організацій» (далі – Закон № 652-VIII), яким внесено зміни, зокрема до статті 133 Кодексу та визначено умови, за яких неприбуткові підприємства, установи та організації не є платниками податку на прибуток підприємств.

1 грудня 2015 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1415/27860 (далі – Наказ №897).

Наказ №897 виданий з метою забезпечення виконання нових правил з оподаткування, запроваджених з 1 січня 2015 року, у зв’язку із набранням чинності Законом  №71-VIII, якими    передбачено, що об’єкт оподаткування визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс). Про основні положення нових норм в оподаткуванні податком на прибуток було раніше повідомлено листом ДФС від 29.01.2015 №2707/7/99-99-19-02-01-17.

Затверджена Наказом №897 форма податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація №897) передбачає:

уніфікацію  форм податкової  звітності з податку на прибуток підприємств  –   замість чотирьох окремих декларацій  складається одна;

просту та логічну структуру декларації, що дозволить платнику визначати свої податкові зобов’язання з мінімальними витратами часу;

значне скорочення кількості додатків до декларації – з 14 до 9;

наявність нового додатка РІ (різниці), в якому згруповані всі різниці, на які збільшується (зменшується) фінансовий результат,  передбачені  Кодексом з посиланням на відповідні норми;

можливість надання платниками інформації про контрольовані операції в рамках трансфертного ціноутворення за скороченою формою.

Нова форма податкової звітності сприятиме зменшенню платниками часу на її ведення і формування, оскільки основні її показники заповнюються на підставі показників фінансової звітності.

Із прийняттям Декларації №897 втратили чинність такі форми податкових декларацій (розрахунків):

про результати спільної діяльності на території України без створення юридичної особи та Порядку ведення обліку результатів спільної діяльності на території України без створення юридичної особи (затверджена наказом Міндоходів від 16.12.2013 № 810);

з податку на прибуток підприємства (затверджена наказом Міндоходів від 30.12.2013 № 872);

з податку на доходи (прибуток) страховика (затверджена наказом Міндоходів від 27.01.2014 № 84);

з податку на прибуток банку (затверджена наказом Міндоходів від 06.02.2014 № 121).

У зв’язку з відміною консолідованої сплати податку на прибуток підприємствами, які мають філії, втратив чинність  наказ   Міністерства  фінансів  України   від 28.01.2013 № 39 «Про затвердження форми Розрахунку податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток та форми Повідомлення платника податку про прийняття рішення щодо сплати консолідованого податку на прибуток». Відповідно з 2015 року не передбачено подання декларації, яка раніше мала тип «Консолідована».

З метою ідентифікації платників, на яких поширюються особливості оподаткування податком на прибуток, при складанні податкової декларації з податку на прибуток у полі 9 «Особливі відмітки» Декларації №897 проставляється позначка щодо належності платника до відповідної категорії: виробника сільськогосподарської продукції; банку; страховика; суб’єкта, що провадить букмекерську діяльність та азартні ігри, крім азартних ігор з використанням гральних автоматів;  суб’єкта, що провадить діяльність з випуску та проведення лотерей або азартні ігри з використанням гральних автоматів; підприємства (організації) громадської організації інвалідів, яке отримало дозвіл на користування пільгою; постійного представництва нерезидента; платника податку, що подає декларацію за останній податковий (звітний) рік у періоді, на який припадає дата його ліквідації.

Щодо подання декларації  за новою формою

Враховуючи, що з 1 січня 2015 року кардинально змінилися підходи до визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток і старі форми декларацій з податку на прибуток не дають можливості визначити такий об’єкт, перше подання звітності за новою формою декларації, затвердженою Наказом №897, здійснюється за результатами діяльності за 2015 рік.

Для окремих платників, залежно від результатів діяльності, базовим звітним (податковим) періодом може бути календарний квартал, з поданням декларації за квартал та наростаючим підсумком за перше півріччя, три квартали звітного (податкового) року, звітний (податковий) рік. У такому випадку подання декларації за відповідні звітні (податкові) періоди: квартал, півріччя, три квартали та рік здійснюється протягом 40 календарних днів, що настають за останнім днем звітного податкового кварталу (п.п.49.18.2 п.49.18, п.49.19 ст.49 розділу ІІ Кодексу). Тобто податкова декларація за 2015 рік подається платниками, що використовують базовий звітний (податковий) період квартал, до 9 лютого 2016 року.

З метою упередження допущення помилок при складанні декларації рекомендуємо звертати увагу платників на примітки, якими позначені окремі показники декларації. Так, наприклад, заповнення рядків 18, 21, 24 декларації передбачено для платників, які подають звітність поквартально, на що вказує примітка⁶. А рядки 19, 22 та 25 заповнюються платниками, які подають звітність поквартально та за рік, на що вказує примітка⁷. При цьому у платників, у яких базовим звітним (податковим) періодом є календарний рік, рядок 19 (22, 25) дорівнює рядку 17 (20, 23) Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, тобто відповідні рядки заповнюються з однаковими показниками.

Авансові внески при виплаті дивідендів

Порядок  нарахування та сплати авансових внесків при виплаті дивідендів передбачений  пунктом  57.1 ¹ статті   57 розділу  ІІ  Кодексу,  яким  з 1 січня 2015 року запроваджено новий порядок їх розрахунку із суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об'єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов'язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов'язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. При цьому якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об'єкта оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Слід звернути увагу, що сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення податкового зобов'язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за звітний (податковий) рік. Тобто за новими правилами не передбачено перенесення на наступні звітні (податкові) роки залишку суми авансових внесків при виплаті дивідендів, не зарахованих у зменшення податкового зобов'язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за звітний (податковий) рік.

Самостійне виправлення помилок

Самостійне виправлення помилок здійснюється, як і раніше шляхом уточнення показників декларації відповідно до статті 50 розділу ІІ Кодексу, а саме: в уточнюючій декларації або у складі декларації за поточний звітний (податковий) період з поданням  Додатка ВП.

Показники Додатка ВП відображаються у двох таблицях:

показники таблиці 1 аналогічні показникам основної декларації та відображають дані виправлених показників за звітний (податковий) період, що уточнюється;

показники таблиці 2 відображають результати виправлення помилок, дані з яких переносяться до рядків  27-30, 32-34, 36-38 декларації.

Слід звернути увагу, що при самостійному виправленні помилок по щомісячних авансових внесках з податку на прибуток підприємств у рядку 36 декларації зазначається сума збільшення або зменшення податкового зобов’язання з щомісячного авансового внеску у розрахунку за один календарний місяць.

У  разі  самостійного виправлення  помилок  за  звітні  (податкові)  періоди   до 1 січня 2015 року заповнюються показники таблиці 2, а у рядках таблиці 1 проставляються прочерки. Про зазначене нам вказує примітка⁸ у Додатку ВП.

У разі самостійного виправлення помилок в уточнюючій декларації за звітні (податкові) періоди до 1 січня 2015 року платниками заповнюються рядки 27-28, 30-31, 32, 34-35, 36 та 38-39 Декларації №897, що відображають результат уточнення податкових зобов’язань.

Оскільки основні показники, що обраховуються для визначення об’єкта оподаткування за новими правилами, суттєво змінилися, то для самостійного виправлення помилок за новою формою за звітні (податкові) періоди до 1 січня 2015 року платники мають право скористатися нормами пункту 46.4 статті 46 розділу ІІ Кодексу щодо подання доповнення до податкової декларації, яке може бути складено за довільною формою та буде використано контролюючим органом при аналізі показників такої декларації. У такому разі платник зазначає про цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації, а доповнення до декларації вважатиметься невід'ємною частиною податкової декларації.

Додатки до декларації

До  Декларації №897 передбачено 9 додатків, з них дані показників 6-ти додатків переносяться у відповідні рядки основної форми декларації:

Додаток РІ до рядка 03 РІ Декларації «Різниці»;

Додаток ПЗ до рядка 05 ПЗ Декларації;

Додаток ЗП до рядка 16 ЗП Декларації «Зменшення нарахованої суми податку»;

Додаток АВ до рядка 20 АВ Декларації  «Розрахунок авансового внеску з податку на прибуток підприємств на суму виплачених дивідендів (прирівняних до них платежів)»;

Додаток ПН до рядка 23 ПН Декларації;

Додаток ВП до рядків 27-30, 32-34, 36-38 Декларації «Розрахунок податкових зобов’язань за період, у якому виявлено помилку(и)».

Ще три додатка до декларації заповнюються з метою відображення результатів від здійснення окремих операцій, дані з яких використовуються для складання інших додатків до декларації або мають інформаційні дані, а саме:

Додаток ТЦ до Декларації «Самостійне коригування податкових зобов’язань платника податку з метою трансфертного ціноутворення»;

Додаток ЦП до рядка 4.1.3 додатка РІ до рядка 03 РІ Декларації;

Додаток АМ до рядка 1.2.1 додатка РІ до рядка 03 РІ Декларації «Інформація щодо нарахованої амортизації».

Інформація про наявність додатків до  Податкової декларації з податку на прибуток підприємств відображається в декларації у відповідній таблиці «Наявність додатків» – у відповідних клітинках таблиці проставляється позначка „+”, крім клітинки під літерами „ПН”, у якій проставляється кількість поданих додатків  „ПН” до декларації.

Кінцева частина нової формі декларації містить дві нові таблиці для заповнення:

Відомості про одночасне подання до податкової декларації з податку на прибуток підприємств форм фінансової звітності – у відповідних клітинках таблиці проставляється позначка «+».

Звертаємо увагу, що відповідно до пункту 46.2 статті 46 розділу ІІ Кодексу платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність (крім малих підприємств) у порядку, передбаченому для подання податкової декларації. Платники податку на прибуток, малі підприємства, віднесені до таких відповідно до Господарського кодексу України, подають разом з річною податковою декларацією річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації.

Інформація про наявність прийнятого рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці  заповнюється у разі використання права на незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років) відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 розділу ІІІ Кодексу. 

Щодо подання Податкового звіту про використання коштів неприбуткових установ та організацій

Форма Податкового звіту про використання коштів неприбуткових установ та організацій  затверджена наказом  Міндоходів від 27.01.2014  № 85 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.02.2014 за №276/25053)     (далі – наказ №85).

До затвердження визначеного підпунктом 133.4.3  пункту 133.4  статті 133 Кодексу Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації здійснюється подання Податкового звіту про використання коштів неприбуткових установ та організацій, затвердженого наказом №85.

При цьому до затвердження Кабінетом Міністрів України Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру для цілей подання Податкового звіту про використання коштів неприбуткових установ та організацій у частині застосування ознаки  неприбутковості слід керуватися наказом   Мінфіну від 24.01.2013  № 37 «Про затвердження Положення про Реєстр неприбуткових установ та організацій».

Щодо подання розрахунку податкових зобов’язань з податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво

Оскільки положення Кодексу у частині підходу до порядку оподаткування постійних представництв нерезидента з урахуванням Закону №71-VIII не зазнали змін, то подання розрахунку податкових зобов'язань з податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво, здійснюється за формами, затвердженими наказом Мінфіну від 25.06.2013 № 610 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України     18.07.2013 за № 1205/23737).

Щодо подання спрощеної податкової декларації

Форма спрощеної податкової декларації затверджена постановою  Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2012 року  № 98 «Питання переходу платників податку на прибуток підприємств, який оподатковується за нульовою ставкою відповідно до пункту 154.6 статті 154 Податкового кодексу України, до подання спрощеної податкової декларації» (далі – Постанова №98).

При цьому слід враховувати, що з урахуванням внесених  Законом №71-VIII змін до Кодексу порядок застосування ставки 0 відсотків для платників податку на прибуток  визначено пунктом 16 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу (до набрання чинності Законом №71-VIII було визначено пунктом 154.6 статті 154 Кодексу).

Таким чином, до затвердження  нової форми спрощеної податкової декларації платники податків мають можливість здійснювати подання такої звітності за 2015 рік за формою, затвердженою  Постановою №98.

При поданні Податкового звіту про використання коштів неприбуткових установ та організацій, розрахунку податкових зобов’язань з податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво, та спрощеної податкової декларації слід враховувати вимоги пункту 46.4 статті 46 Кодексу, яким визначено, що якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, збільшує або зменшує його податкові зобов'язання, всупереч нормам Кодексу з такого податку чи збору, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації.

Платник податків у разі необхідності може подати разом з податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід'ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання.

Головним управлінням ДФС в областях, м. Києві та Міжрегіональному головному управлінню ДФС – Центральному офісу з обслуговування великих платників довести зазначений лист до відома платників податку і підпорядкованих підрозділів з метою використання його в роботі.

 

В.о. Голови                                                                                                           С.В. Білан

 

4. ДФС України в листі “Щодо оподаткування податком на прибуток операцій із залучення кредитних коштів у юридичної особи – нерезидента” N 27435/6/99-99-19-02-02-15від 22.12.2015 р.кошти, отримані від нерезидента на визначений строк для цільового використання та під процент, з метою оподаткування підпадають під визначення "фінансовий кредит". Розділом ІІІ "Податок на прибуток підприємств" Кодексу не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці по операціях з отримання та повернення кредиту.

Водночас, відповідно до п. 140.2 ст. 140 ПКУ для платника податку, у якого сума боргових зобов'язань, визначених в пункті 140.1 цієї статті, що виникли за операціями з пов'язаними особами - нерезидентами, перевищує суму власного капіталу більш ніж у 3,5 разів (для фінансових установ та компаній, що займаються виключно лізинговою діяльністю, більш ніж у 10 разів), фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов'язаннями над 50 відсотками суми фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів.

Лист є індивідуальною податковою консультацією

 

Далі наводимо текст листа для ознайомлення:

Лист ДФС України “Щодо оподаткування податком на прибуток операцій із залучення кредитних коштів у юридичної особи – нерезидента” N 27435/6/99-99-19-02-02-15від 22.12.2015 р.

 

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула лист щодо оподаткування податком на прибуток операцій із залучення кредитних коштів у юридичної особи - нерезидента і повідомляє.

Порядок отримання резидентами кредитів, позик, поворотної фінансової допомоги в іноземній валюті від нерезидентів і реєстрації договорів затверджений постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 р. N 270, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15.07.2004 р. за N 885/9484.

Підпунктом 14.1.258 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що кошти, які надаються банком - резидентом або нерезидентом, що кваліфікується як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають згідно з відповідним законодавством статус небанківських фінансових установ, а також іноземною державою або його офіційними агентствами, міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами - нерезидентами юридичній чи фізичній особі на визначений строк для цільового використання та під процент, є фінансовим кредитом.

Таким чином, кошти, отримані від нерезидента на визначений строк для цільового використання та під процент, з метою оподаткування підпадають під визначення "фінансовий кредит".

Проценти - дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора як плата за використання залучених на визначений або невизначений строк коштів або майна (пп. 14.1.206 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (далі - МСФЗ), на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III "Податок на прибуток підприємств" Кодексу.

Розділом ІІІ "Податок на прибуток підприємств" Кодексу не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці по операціях з отримання та повернення кредиту.

Отже, такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій  (п. 1 ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Разом з цим оподаткування процентів за борговими зобов'язаннями передбачено ст. 140 Кодексу.

Під борговими зобов'язаннями для цілей вказаного пункту слід розуміти зобов'язання за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, операціями РЕПО, зобов'язання за договорами фінансового лізингу та іншими запозиченнями незалежно від їх юридичного оформлення (п. 140.1 ст. 140 Кодексу).

Відповідно до п. 140.2 ст. 140 Кодексу для платника податку, у якого сума боргових зобов'язань, визначених в пункті 140.1 цієї статті, що виникли за операціями з пов'язаними особами - нерезидентами, перевищує суму власного капіталу більш ніж у 3, 5 разів (для фінансових установ та компаній, що займаються виключно лізинговою діяльністю, більш ніж у 10 разів), фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов'язаннями над 50 відсотками суми фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів.

Сума боргових зобов'язань та власного капіталу для цілей цього пункту визначається як середнє арифметичне значень боргових зобов'язань та власного капіталу на початок та кінець звітного податкового періоду з урахуванням процентів, зазначених у пункті 140.3 цієї статті.

Згідно з п. 140.3 ст. 140 Кодексу проценти, які перевищують суму обмеження, визначеного пунктом 140.2 цієї статті, які збільшили фінансовий результат до оподаткування, зменшують фінансовий результат до оподаткування майбутніх звітних податкових періодів у сумі, зменшеній щорічно на 5 відсотків до повного її погашення з урахуванням обмежень, встановлених п. 140.2 цієї статті.

Особливості оподаткування нерезидентів передбачено п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Згідно з підпунктом "а" пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами є, зокрема, проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом.

Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 - 141.4.6 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності (пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу).

 

 

В ЧАСТИНІ КОНТРОЛЬОВАНИХ ОПЕРАЦІЙ

5. ДФС України в листі “Щодо визначення господарських операції з придбання (продажу) товарів (робіт, послуг), що здійснюються платниками податків з пов'язаними особами - резидентами, контрольованими” N 27989/6/99-99-19-02-02-15від 29.12.2015 р.надала роз’яснення, щогосподарські операції, передбачені у пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, визнаються контрольованими за умови, що загальна сума таких операцій платника податків з кожним контрагентом дорівнює або перевищує 50 мільйонів гривень (без урахування податку на додану вартість) за відповідний звітний календарний рік.

Лист є індивідуальною податковою консультацією

 

Далі наводимо текст листа для ознайомлення:

Лист ДФС України “Щодо визначення господарських операції з придбання (продажу) товарів (робіт, послуг), що здійснюються платниками податків з пов'язаними особами - резидентами, контрольованими” N 27989/6/99-99-19-02-02-15від 29.12.2015 р.

 

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула лист щодо визначення господарських операції з придбання (продажу) товарів (робіт, послуг), що здійснюються платниками податків з пов'язаними особами - резидентами, контрольованими і повідомляє.

Перелік господарських операцій, які визнаються контрольованими, визначено пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу у редакції, чинній до 01.01.2015 р.

Згідно з пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу контрольованими операціями є господарські операції з придбання (продажу) товарів (робіт, послуг), що здійснюються платниками податків з пов'язаними особами - резидентами, які:

задекларували від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за попередній податковий (звітний) рік;

застосовують спеціальні режими оподаткування станом на початок податкового (звітного) року;

сплачують податок на прибуток підприємств та/або податок на додану вартість за іншою ставкою, ніж базова (основна), що встановлена відповідно до Кодексу, станом на початок податкового (звітного) року;

не були платниками податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість станом на початок податкового (звітного) року.

При цьому господарські операції, передбачені у пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, визнаються контрольованими за умови, що загальна сума таких операцій платника податків з кожним контрагентом дорівнює або перевищує 50 мільйонів гривень (без урахування податку на додану вартість) за відповідний звітний календарний рік (пп. 39.2.1.4 п. 39.2 ст. 39 Кодексу).

Відповіді на порушені питання надано в Узагальнюючій податковій консультації з окремих питань застосування норм податкового законодавства щодо трансфертного ціноутворення, затвердженій наказом Міндоходів від 22.11.2013 р. N 699 із змінами, внесеними наказом Міндоходів від 01.07.2014 р. N 368 (запитання 17, 18, 19).

 

6. ДФС України в листі “Щодо визнання операцій між резидентом і нерезидентом, здійснених через комісіонера, контрольованими” N 27858/6/99-99-19-02-02-15від 28.12.2015 р.надала роз’яснення, щооскільки право власності на товари переходить від комітента до покупця, операції з передачі товарів від комітента до комісіонера та від комісіонера до покупця такого комісійного товару не є контрольованими для такого комісіонера та враховуються комітентом при визначенні вартісного критерію контрольованих операцій, якщо покупець - нерезидент підпадає під визначення пп. 39.2.1.1 та/або пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст 39 Кодексу. При цьому комісійні послуги, надані комісіонером - нерезидентом (пов’язаною особою), підпадають під визначення контрольованих операцій, якщо обсяг таких послуг за відповідний календарний рік дорівнює або перевищує 50 мільйонів гривень (без урахування податку на додану вартість).

Лист є індивідуальною податковою консультацією

 

Далі наводимо текст листа для ознайомлення:

Лист ДФС України “Щодо визнання операцій між резидентом і нерезидентом, здійснених через комісіонера, контрольованими” N 27858/6/99-99-19-02-02-15від 28.12.2015 р.

 

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула лист щодо визнання операцій між резидентом і нерезидентом, здійснених через комісіонера, контрольованими і повідомляє.

Перелік господарських операцій, які визнаються контрольованими, встановлено пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. Кодексу у редакції, чинній до 1 січня 2015 року.

Згідно з пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу контрольованими операціями є:

господарські операції з придбання (продажу) товарів (робіт, послуг), що здійснюються платниками податків з пов'язаними особами - нерезидентами;

господарські операції з придбання (продажу) товарів (робіт, послуг), що здійснюються платниками податків з пов'язаними особами - резидентами, які задекларували від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за попередній податковий (звітний) рік; застосовують спеціальні режими оподаткування станом на початок податкового (звітного) року; сплачують податок на прибуток підприємств та/або податок на додану вартість за іншою ставкою, ніж базова (основна), що встановлена відповідно до Кодексу, станом на початок податкового (звітного) року; не були платниками податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість станом на початок податкового (звітного) року.

Контрольованими операціями на підставі пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу є господарські операції, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), в якій ставка податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижче, ніж в Україні,

або який сплачує податок на прибуток (корпоративний податок) за ставкою на 5 і більше відсоткових пунктів нижчою, ніж в Україні. Перелік таких держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України.

При цьому господарські операції, передбачені у підпунктах 39.2.1.1 і 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, визнаються контрольованими за умови, що загальна сума таких операцій платника податків з кожним контрагентом дорівнює або перевищує 50 мільйонів гривень (без урахування податку на додану вартість) за відповідний звітний календарний рік (пп. 39.2.1.4 п. 39.2 ст. 39 Кодексу).

Підпунктом 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Кодексу встановлено, що продаж (реалізація) товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Продаж результатів робіт (послуг) - будь-які операції господарського, цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими об'єктами власності, що не є товарами, за умови компенсації їх вартості, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг). Продаж результатів робіт (послуг) включає, зокрема, надання права на користування товарами за договорами оперативного лізингу (оренди), продажу, передачі права відповідно до авторських або ліцензійних договорів, а також інші способи передачі об'єктів авторського права, патентів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної, у тому числі промислової власності (пп. 14.1.203 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Отже, оскільки право власності на товари переходить від комітента до покупця, операції з передачі товарів від комітента до комісіонера та від комісіонера до покупця такого комісійного товару не є контрольованими для такого комісіонера та враховуються комітентом при визначенні вартісного критерію контрольованих операцій, якщо покупець - нерезидент підпадає під визначення пп. 39.2.1.1 та/або пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст 39 Кодексу.

При цьому комісійні послуги, надані комісіонером - нерезидентом (пов’язаною особою), підпадають під визначення контрольованих операцій, якщо обсяг таких послуг за відповідний календарний рік дорівнює або перевищує 50 мільйонів гривень (без урахування податку на додану вартість).

Крім того, повідомляємо, що відповідь на запитання, щодо контрольованих операцій з нерезидентом, здійснених через комісіонера (повіреного), надано в Узагальнюючій податковій консультації з окремих питань застосування норм податкового законодавства щодо трансфертного ціноутворення, затвердженій наказом Міндоходів від 22.11.2013 р. N 699 із змінами, внесеними наказом Міністерства доходів і зборів України від 01.07.2014 р. N 368 (запитання 29).

Щодо застосування штрафних санкцій у 2015 році, передбачених п. 120.3 ст. 120 Кодексу у редакції, чинній з 1 січня 2015 року, у разі недекларування у повному обсязі контрольованих операцій, здійснених у 2014 році.

Пунктом 11 підрозділу 10 розділу 20 Кодексу визначено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій.

Таким чином, у разі застосування у 2015 році штрафної (фінансової) санкції щодо контрольованих операцій, здійснених платником податків у 2013 - 2014 роках, застосовується штрафна (фінансова) санкція у розмірі, передбаченому п. 120.3 ст. 120 Кодексу у редакції, чинній на день прийняття рішень про застосування такої штрафної (фінансової) санкції.

Крім того, позицію Державної фіскальної служби України щодо застосування штрафних санкцій при податковому контролі за трансфертним ціноутворенням викладено в листі від 07.07.2015 р. N 24525/7/99-99-22-01-02-17.

 

 

В ЧАСТИНІ ФОРМУВАННЯ РЕЗЕРВУ ПІД ДЕБІТОРСЬКУ ЗАБОРГОВАНІСТЬ

7. ДФС України в листі “Щодо формування резервів під дебіторську заборгованість” N 27698/6/99-99-19-02-02-15 від 25.12.2015 р. надано роз’яснення щодо формування банком резервів під дебіторську заборгованість, зокрема листом визначено, що резерв, сформований банком відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності, у зв’язку із знеціненням фінансового активу - дебіторської заборгованості, враховується для оподаткування відповідно до положень п. 139.3 ст. 139 Кодексу.

Лист є індивідуальною податковою консультацією

 

Далі наводимо текст листа для ознайомлення:

Лист ДФС України “Щодо формування резервів під дебіторську заборгованість” N 27698/6/99-99-19-02-02-15 від 25.12.2015 р.

 

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула лист щодо формування резервів під дебіторську заборгованість і повідомляє.

Резерви банків та небанківських фінансових установ формуються відповідно до п. 139.3 ст. 139 Кодексу.

Банки та небанківські фінансові установи, крім страхових компаній, недержавних пенсійних фондів, корпоративних інвестиційних фондів та адміністраторів недержавних пенсійних фондів, визнають для оподаткування резерв, сформований у зв’язку із знеціненням (зменшенням корисності) активів згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням вимог підпунктів 139.3.2 - 139.3.4 цього пункту (пп. 139.3.1 п. 139.3 ст. 139 Кодексу).

Пунктом 59 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 39 "Фінансові інструменти: визнання та оцінка" від 01.01.2014 р. зазначено, що корисність фінансового активу або групи фінансових активів зменшується і збитки від зменшення корисності виникають, якщо і тільки якщо є об'єктивне свідчення зменшення корисності внаслідок однієї або кількох подій, які відбулися після первісного визнання активу ("подія збитку"), і така подія (або події) збитку впливає (впливають) на попередньо оцінені майбутні грошові потоки від фінансового активу або групи фінансових активів, які можна достовірно оцінити.

Відповідно до абзацу i) пп. в) п. 11 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 32 "Фінансові інструменти: подання" від 01.01.2014 р. фінансовий актив - це будь-який актив, що є контрактним правом, зокрема, отримувати кошти або інший фінансовий актив від іншого суб'єкта господарювання.

Таким чином, резерв, сформований банком відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності, у зв’язку із знеціненням фінансового активу - дебіторської заборгованості, враховується для оподаткування відповідно до положень п. 139.3 ст. 139 Кодексу.

 

 

В ЧАСТИНІ ЗАСТОСУВАННЯ ШТРАФНИХ САНКЦІЙ

8. ДФС України в листі “Щодо правових норм, якими регулюється розірвання договору про визнання електронних документів та застосування штрафних санкцій при порушенні термінів подання податкових документів” N 168/6/99-99-11-02-02-15 від 06.01.2016 р. надано роз’яснення, що контролюючий орган має право розірвати Договір про визнання електронних документів в односторонньому порядку у випадках, визначених у пункті 4 розділу 6 додатка 1 до Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою наказом ДПА України від 10.04.2008 р. N 233. Інших підстав для розірвання Договору в односторонньому порядку з боку контролюючих органів не передбачено.

Застосування штрафних санкцій у разі неподання або несвоєчасного подання платником податків податкової звітності передбачено статтею 120 Кодексу. За порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН, визначених у статті 201 Кодексу, встановлені штрафні санкції, розмір яких зазначено у підпункті 120¹.1 статті 120¹ Кодексу.

Відповідно до пункту 35 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу при порушенні термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, складених до 1 жовтня 2015 року, не застосовуються штрафні санкції, визначені пунктом 120¹.1 статті 120¹розділу ІІ ПКУ.

Лист є індивідуальною податковою консультацією.

 

Далі наводимо текст листа для ознайомлення:

Лист ДФС України “Щодо правових норм, якими регулюється розірвання договору про визнання електронних документів та застосування штрафних санкцій при порушенні термінів подання податкових документів” N 168/6/99-99-11-02-02-15від 06.01.2016 р.

 

Про надання податкової консультації

Державна фіскальна служба України розглянула звернення стосовно надання податкової консультації щодо правових норм, якими регулюється розірвання договору про визнання електронних документів (далі - Договір), і повідомляє.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок електронного документообігу між платниками податків та контролюючими органами з приводу подання податкових документів в електронному вигляді із використанням електронного цифрового підпису регламентується Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою наказом ДПА України від 10.04.2008 р. N 233, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 16.04.2008 р. за N 320/15011 (далі - Інструкція).

Розділом І Інструкції визначено, що подання податкових документів в електронному вигляді - це подання податкових документів до органів ДФС у визначеному для документообігу порядку за умови включення платника податків до системи подання податкових документів в електронному вигляді.

Платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства на підставі укладеного з контролюючим органом Договору.

Порядок складання податкової декларації та подання її до контролюючих органів визначено статтями 48 та 49 Податкового кодексу України (далі - Кодекс).

У разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 Кодексу, контролюючий орган надає платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Складання податкових накладних в електронному вигляді та їх реєстрація у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) передбачені статтею 201 Кодексу та Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року N 1246 зі змінами (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Кодексу, якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Перелік причин відмови у прийнятті податкової накладної до реєстрації в ЄРПН визначено пунктом 9 Порядку.

Слід зазначити, що контролюючий орган має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадках, визначених у пункті 4 розділу 6 додатка 1 до Інструкції. Інших підстав для розірвання Договору в односторонньому порядку з боку контролюючих органів не передбачено.

Щодо застосування штрафних санкцій при порушенні термінів подання податкових документів.

Застосування штрафних санкцій у разі неподання або несвоєчасного подання платником податків податкової звітності передбачено статтею 120 Кодексу. За порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН, визначених у статті 201 Кодексу, встановлені штрафні санкції, розмір яких зазначено у підпункті 120¹.1 статті 120¹ Кодексу.

Водночас повідомляємо, що відповідно до пункту 35 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу при порушенні термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, складених до 1 жовтня 2015 року, не застосовуються штрафні санкції, визначені пунктом 120¹.1 статті 120¹розділу ІІ Кодексу.

 

В. о. Голови                                                                                                          С.В. Білан

 

 

В ЧАСТИНІ СПИСАННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ  ТА ТОВАРНО-МАТЕРІАЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ

9. ДФС України в листі “Щодо відображення в податковому обліку списання основних засобів та товарно-матеріальних цінностей, що були знищені на території проведення антитерористичної операції” N 157/6/99-99-19-02-02-15від 06.01.2016 р. надала наступні роз’яснення:

- при визначенні оподатковуваного прибутку в податковій декларації за 2015 рік платник податку на прибуток коригує свій фінансовий результат до оподаткування згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу на суму залишкової (балансової) вартості об'єкта основних засобів при його списанні;

- списання знищених товарно-матеріальних цінностей (готової продукції та малоцінних швидкозношувальних предметів) здійснюється згідно з правилами бухгалтерського обліку;

- при списанні запасів та готової продукції (для товарів, необоротних активів, придбаних до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання суми податку були включені до складу податкового кредиту) в зв'язку з тим, що вони не можуть бути використані в межах господарської діяльності платника ПДВ, платник податку не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому відбувається їх списання, повинен здійснити нарахування податкових зобов'язань з ПДВ за основною ставкою, скласти зведену податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації;

- після встановлення факту ліквідації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей та за наявності сертифіката Торгово-промислової палати України, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, суб'єкт господарювання має право відобразити таку ліквідацію у фінансовій та /або податковій звітності.

Лист є індивідуальною податковою консультацією

 

Далі наводимо текст листа для ознайомлення:

Лист ДФС України “Щодо відображення в податковому обліку списання основних засобів та товарно-матеріальних цінностей, що були знищені на території проведення антитерористичної операції” N 157/6/99-99-19-02-02-15від 06.01.2016 р.

 

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула лист щодо відображення в податковому обліку списання основних засобів та товарно-матеріальних цінностей (далі - ТМЦ), що були знищені на території проведення антитерористичної операції (далі - АТО) і повідомляє.

Щодо коригування фінансового результату при визначенні оподатковуваного прибутку в податковій декларації за 2015 рік.

Починаючи з 1 січня 2015 року змінено порядок формування об’єкта оподаткування податку на прибуток.

Так, згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ "Податок на прибуток підприємств" Кодексу.

Порядок коригування фінансового результату на різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, визначено нормами ст. 138 Кодексу.

Фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема, на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта (п. 138.1 ст. 138 Кодексу).

Фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта (п. 138.2 ст. 138 Кодексу).

Таким чином, при визначенні оподатковуваного прибутку в податковій декларації за 2015 рік платник податку на прибуток коригує свій фінансовий результат до оподаткування згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу на суму залишкової (балансової) вартості об'єкта основних засобів при його списанні.

Списання знищених товарно-матеріальних цінностей (готової продукції та малоцінних швидкозношувальних предметів) здійснюється згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Щодо відображення в податковому обліку з ПДВ списання основних засобів, що були знищені на території проведення АТО.

Згідно з п. 189.9 ст. 189 Кодексу у разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

Норма цього пункту не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства, або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

Враховуючи викладене, лише після встановлення факту ліквідації основних виробничих або невиробничих засобів суб'єкт господарювання має право на застосування положень та п. 189.9 ст. 189 Кодексу.

При цьому якщо ліквідація основних виробничих або невиробничих засобів відбулась у зв’язку з викраденням, знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджено відповідно до законодавства, для суб'єкта господарювання така ліквідація не розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами відповідно до абзацу другого п. 189.9 ст. 189 Кодексу.

Щодо відображення в податковому обліку списання товарно-матеріальних цінностей, що були знищені на території проведення АТО.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.5 ст. 198 Кодексу платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Враховуючи викладене, при списанні запасів та готової продукції (для товарів, необоротних активів, придбаних до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання суми податку були включені до складу податкового кредиту) в зв'язку з тим, що вони не можуть бути використані в межах господарської діяльності платника ПДВ, платник податку не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому відбувається їх списання, повинен здійснити нарахування податкових зобов'язань з ПДВ за основною ставкою, скласти зведену податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації.

База оподаткування при списанні таких товарно-матеріальних цінностей визначається виходячи з вартості їх придбання.

Щодо визнання витратами ремонтних робіт орендованих приміщень (договір оренди припинено), які були зруйновані.

Визначення доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування здійснюється згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Для визначення оподатковуваного прибутку платника, витрати на ремонтні роботи орендованих приміщень (договір оренди припинено), які були зруйновані, відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Щодо визнання витратами залишкової вартості основних засобів та товарно-матеріальних цінностей, які неможливо вивезти із зони АТО.

Тимчасові заходи для підтримки суб’єктів господарювання в зоні проведення антитерористичної операції визначено Законом України від 2 вересня 2014 року N 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (далі - Закон N 1669).

Статтею 1 Закону N 1669 встановлено, що період проведення АТО - це час між датою набрання чинності Указом Президента України від 14 квітня 2014 року N 405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" (далі - Указ N 405) та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення АТО - територія України, на якій розташовані визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку населені пункти, де проводилася АТО, яка розпочата згідно з Указом N 405.

Закон N 1669 не скасовує обов'язків, визначених розділом ІІІ Кодексу формувати об’єкт оподаткування податком на прибуток за загальними правилами.

Враховуючи зазначене, вказані обов'язки мають бути виконані платниками податку на прибуток у повному обсязі.

Також відповідно до п. 7 розділу І Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 р. N 879, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30.10.2014 р. за N 1365/26142 (далі - Положення N 879), у разі встановлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів) в обсязі, визначеному керівником підприємства, обов'язково проводиться інвентаризація активів та зобов'язань, що перебувають на балансі суб'єкта господарювання.

При цьому згідно з п. 8 Положення N 879 підприємства, що знаходяться на території проведення антитерористичної операції (або їх структурні підрозділи (відокремлене майно) перебувають на зазначених територіях), проводять інвентаризацію у випадках, обов'язкових для її проведення, тоді, коли стане можливим забезпечити безпечний та безперешкодний доступ уповноважених осіб до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, в яких відображені зобов'язання та власний капітал цих підприємств.

Зазначені підприємства зобов'язані провести інвентаризацію станом на 01 число місяця, що настає за місяцем, у якому зникли перешкоди доступу до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, та відобразити результати інвентаризації в бухгалтерському обліку відповідного звітного періоду.

Протягом терміну дії Закону N 1669 єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України (ст. 10 Закону N 1669).

Порядок документального оформлення інвентаризації активів та зобов'язань, що перебувають на балансі суб'єкта господарювання, визначено у Положенні N 879.

Таким чином, після встановлення факту ліквідації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей та за наявності сертифіката Торгово-промислової палати України, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, суб'єкт господарювання має право відобразити таку ліквідацію у фінансовій та /або податковій звітності.

 

В ЧАСТИНІ КОРИГУВАННЯ СЕРЕДНЬОГО ЗАРОБІТКУ МОБІЛІЗОВАНИХ ПРАЦІВНИКІВ

10. ДФС України в листі “Щодо коригування середнього заробітку мобілізованих працівників за січень - лютий 2015 року” N 131/10/28-10-06-11 від 06.01.2016 р. надала наступні роз’яснення:

- роботодавець у разі отримання компенсаційних виплат з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які виплачуються таким роботодавцем відповідно до Порядку N 105 має право здійснити перерахунок ПДФО із середнього заробітку вказаної категорії особі за період січень - лютий 2015 року;

- суми компенсаційних виплат підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які виплачуються роботодавцем відповідно до Порядку N 105, не є базою нарахування та утримання ЄВ, починаючи з березня 2015 року. Відповідно, роботодавець у зв’язку з набранням чинності порядку виплати компенсації, має здійснювати перерахунок ЄВ із середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, за січень - лютий 2015 року.

Лист є індивідуальною податковою консультацією.

 

Далі наводимо текст листа для ознайомлення:

Лист ДФС України “Щодо коригування середнього заробітку мобілізованих працівників за січень - лютий 2015 року” N 131/10/28-10-06-11від 06.01.2016 р.

 

Про надання роз’яснення

Міжрегіональним головним управлінням ДФС - Центральним офісом з обслуговування великих платників розглянуто лист щодо коригування середнього заробітку мобілізованих працівників за січень - лютий 2015 року, за результатами розгляду та в межах своїх повноважень повідомляємо наступне.

Частиною 3 статті 119 Кодексу законів про працю від 10 грудня 1971 року N 322-VIII зі змінами та доповненнями (далі - КЗпП) передбачено, що "за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийняттям на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і компенсується з бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України".

Кабінет Міністрів України постановою від 4 березня 2015 року N 105 зі змінами та доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 2015 року N 911, затвердив Порядок виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, а також працівникам, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий та які підлягають звільненню з військової служби у зв’язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу за контрактом (далі - Порядок N 105), яким визначено механізм виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку зокрема, працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою 2501350.

Дія цієї постанови поширюється на громадян з :

- 18 березня 2014 року були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період;

- 8 лютого 2015 року були прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану;

- 11 червня 2015 року були призвані на строкову військову службу, а також призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв’язку з оголошення демобілізації, але продовжують військову службу у зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом.

Відповідно до пункту 5 Порядку N 105 обчислення середнього заробітку працівників здійснюється відповідно до Порядку обчислення середньої плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року N 100.

Згідно з пунктом 6 Порядку N 105 виплата компенсації проводиться підприємствами, установами, організаціями у строки визначені статтею 115 КЗпП.

Пунктом 7 Порядку N 105 визначено, що оподаткування, нарахування і сплата єдиного соціального внеску на компенсацію проводяться відповідно до Податкового кодексу України і Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування".

Щодо перерахунку ПДФО.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ), підпункт "и" підпункту 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 якого передбачено, щодо загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема, компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Водночас відповідно до підпункту 164.2.1 пункту 164.2 статті 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Підпунктом 169.4.3 пункту 169.4 статті 169 ПКУ роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник право на застосування податкової соціальної пільги.

Враховуючи вищевикладене, роботодавець у разі отримання компенсаційних виплат з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які виплачуються таким роботодавцем відповідно до Порядку N 105 має право здійснити перерахунок ПДФО із середнього заробітку вказаної категорії особі за період січень - лютий 2015 року.

Щодо перерахунку ЄВ.

Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону України від 8 липня 2010 року N 2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" зі змінами та доповненнями виплати, які компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, не є базою нарахування та утримання єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - ЄВ).

Порядком N 105 визначено механізм виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку, зокрема призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, за рахунок коштів, передбачених у додатку N 3 Закону України від 28 грудня 2014 року N 80-VIII "Про Державний бюджет України на 2015 рік" зі змінами та доповненнями (далі - ЗУ N 80).

Отже, суми компенсаційних виплат підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які виплачуються роботодавцем відповідно до Порядку N 105, не є базою нарахування та утримання ЄВ, починаючи з березня 2015 року.

Враховуючи вищевикладене, роботодавець, у зв’язку з набранням чинності порядку виплати компенсації, має здійснювати перерахунок ЄВ із середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, за січень - лютий 2015 року.

 

В ЧАСТИНІ ОПОДАТКУВАННЯ ДИВІДЕНДІВ

11. ДФС України в листі “Щодо оподаткування доходів, отриманих у вигляді дивідендів” N 113/6/99-99-17-03-03-15 від 05.01.2016 р. надано роз’ясненнядоходи, отримані платником податків у вигляді дивідендів, крім випадків, зазначених у пп. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, оподатковуються на загальних підставах, за ставкою, визначеною або пп. 167.5.1 або пп. 167.5. 2 п. 167.5 ст. 167 Кодексу.

 

Лист є індивідуальною податковою консультацією.

 

Далі наводимо текст листа для ознайомлення:

Лист ДФС України “Щодо оподаткування доходів, отриманих у вигляді дивідендів” N 113/6/99-99-17-03-03-15 від 05.01.2016 р.

 

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо оподаткування доходів, отриманих у вигляді дивідендів і в межах компетенції повідомляє.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України (далі - Кодекс), відповідно до пп. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються пасивні доходи (крім зазначених у пп. 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).

Під терміном "пасивні доходи" для цілей цього розділу слід розуміти, зокрема, такі доходи, як дивіденди (пп. 167.5.3 п. 167.5 ст. 167 Кодексу).

Доходи у вигляді дивідендів оподатковуються відповідно до норм п. 170.5 ст. 170 Кодексу.

Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь дивідендів, крім випадків, зазначених у пп. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, є емітент корпоративних прав або за його дорученням інша особа, яка здійснює таке нарахування (пп. 170.5.1 п. 170.5 ст. 170 Кодексу).

До складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються дивіденди, які нараховуються на користь платника податку у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих юридичною особою - резидентом, що нараховує такі дивіденди, за умови, що таке нарахування жодним чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента, та в результаті якого збільшується статутний фонд емітента на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів (пп. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).

Разом з тим, пп. 170.5.2 п. 170.5 ст. 170 Кодексу визначено, що будь-який резидент, який нараховує дивіденди, включаючи того, який сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального (є суб'єктом спрощеної системи оподаткування), або звільнений від сплати такого податку з будь-яких підстав, є податковим агентом під час нарахування дивідендів.

Доходи, зазначені у п. 170.5 ст. 170 Кодексу, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування платнику податку за ставкою, визначеною підпунктами 167.5.1 та 167.5.2 п. 167.5 ст. 167 Кодексу (пп. 170.5.4 п. 170.5 ст. 170 Кодексу).

Так, пасивні доходи, у тому числі нараховані у вигляді дивідендів за акціями та/або інвестиційними сертифікатами, що виплачуються інститутами спільного інвестування (крім зазначених у пп. 167.5.2 п. 167.5 ст. 167 Кодексу), оподатковуються за ставкою, визначеною пп. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 Кодексу.

Доходи у вигляді дивідендів за акціями та корпоративними правами, нарахованими резидентами - платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування), оподатковуються за ставкою, визначеною пп. 167.5.2 п. 167.5 ст. 167 Кодексу.

При цьому застосування ставки податку на доходи фізичних осіб, яка визначена у пп. 167.5.2 п. 167.5 ст. 167 Кодексу, до суми доходів, нарахованих у вигляді дивідендів, буде можливим у разі, якщо податковий агент є платником податку на прибуток на момент такого нарахування.

Відповідно до п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір (далі - збір).

Згідно з пп. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу платниками збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (пп. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу, за ставкою, визначеною пп. 1.3 цього пункту (пп. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу).

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок (пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу).

Крім того, пп. 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу передбачено, що звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.

Враховуючи викладене, доходи, отримані платником податків у вигляді дивідендів, крім випадків, зазначених у пп. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, оподатковуються на загальних підставах, за ставкою, визначеною або пп. 167.5.1 або пп. 167.5. 2 п. 167.5 ст. 167 Кодексу.

 

В. о. Голови                                                                                                          С. В. Білан

 

 

В ЧАСТИНІ ВНЕСКІВ ДО СТАТУТНОГО ФОНДУ

12. ДФС України в листі “Щодо податкового обліку внесків до статутного фонду” N 11975/К/99-99-19-0-02-14від 22.12.2015 р. надано наступні роз’яснення:

- відповідно до чинного законодавства внесок до статутного капіталу ТОВ у вигляді транспортного засобу здійснює власник транспортного засобу, тобто фізична особа, а не фізична особа – підприємець;

- придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права;

- до продажу інвестиційного активу прирівнюється, зокрема, операція з повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента. Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права;

- емітент корпоративних прав (юридична особа) виступає як податковий агент лише в частині відображення у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу "112" операції з повернення коштів або майна (майнових прав) фізичній особі, попередньо внесених нею до статутного капіталу. При цьому фізична особа повинна визначити фінансовий результат операцій з інвестиційними активами та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи;

- з метою оподаткування податком на прибуток Розділом III "Податок на прибуток підприємств" ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці при зменшенні статутного капіталу у разі виходу з числа засновників або учасників підприємства;

- з метою оподаткування ПДВ, операція з повернення засновникам основних фондів, попередньо внесених ними до статутного фонду юридичної особи, у разі їх виходу з числа засновників або учасників такої юридичної особи, є об'єктом оподаткування податком на додану вартість та підлягає оподатковуванню на загальних підставах за основною ставкою.

Лист є індивідуальною податковою консультацією.

 

Далі наводимо текст листа для ознайомлення:

ДФС України в листі “Щодо податкового обліку внесків до статутного фонду” N 11975/К/99-99-19-0-02-14від 22.12.2015 р.

 

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо податкового обліку внесків до статутного фонду і в межах компетенції повідомляє таке.

Відповідно до статті 42 глави ІV Господарського кодексу України підприємництво - це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями), з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, регулюється статтею 177 Податкового кодексу України (далі - Кодекс).

Так, відповідно до підпункту 177.2 статті 177 Кодексу об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

На сьогодні відносини, пов’язані з правом власності, регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України (далі - ЦКУ).

Суб'єктом права приватної власності відповідно до статті 325 ЦКУ є фізичні особи.

За зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, фізична особа - підприємець відповідає усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення (стаття 52 ЦКУ).

При цьому частиною першою статті 2 та статтею 318 ЦКУ передбачено, що учасниками цивільних відносин та суб'єктами права власності є фізичні особи. Тобто, ЦКУ не розрізняє такого суб'єкта права власності як фізична особа - підприємець, набуття такого статусу дозволяє лише провадити господарську діяльність.

Отже, відповідно до чинного законодавства внесок до статутного капіталу ТОВ у вигляді транспортного засобу здійснює власник транспортного засобу, тобто фізична особа, а не фізична особа - підприємець.

Відповідно до пп. 164.2.9 п. 164.2 ст. 164 Кодексу до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у пп. 165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.

Облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік (пп. 170.2.1 п. 170.2 ст. 170 Кодексу).

Згідно з пп. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 Кодексу інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм пп. 170.2.4, 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 Кодексу (крім операцій з деривативами).

До продажу інвестиційного активу прирівнюється, зокрема, операція з повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента.

Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.

Відповідно до Довідника ознак доходів фізичних осіб, наведеного у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 р. N 4, інвестиційний прибуток (дохід) від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, визначено під ознакою доходу "112".

Враховуючи викладене вище, емітент корпоративних прав (юридична особа) виступає як податковий агент лише в частині відображення у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу "112" операції з повернення коштів або майна (майнових прав) фізичній особі, попередньо внесених нею до статутного капіталу.

При цьому фізична особа повинна визначити фінансовий результат операцій з інвестиційними активами та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи.

Фізичними особами - підприємцями річна податкова декларація про майновий стан і доходи подається у строки, визначені пп. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 Кодексу, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх погодження з України, зокрема операції з інвестиційними активами та іноземні доходи.

Щодо податку на прибуток.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 розділу III Кодексу в редакції, чинній з 01 січня 2015 року, об'єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є, зокрема, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають згідно з положеннями цього розділу.

Таким чином, податкові зобов’язання з податку на прибуток визначаються виходячи з бухгалтерського фінансового результату, відкоригованого на різниці, сформовані відповідно до положень Кодексу.

Розділом III "Податок на прибуток підприємств" Кодексу не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці при зменшенні статутного капіталу у разі виходу з числа засновників або учасників підприємства.

Щодо податку на додану вартість.

Згідно з підпунктом а) пункту 185.1 статті 185 Кодексу об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.

Постачання товарів - це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі обмін (пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Отже, операція з повернення засновникам основних фондів, попередньо внесених ними до статутного фонду юридичної особи, у разі їх виходу з числа засновників або учасників такої юридичної особи, є об'єктом оподаткування податком на додану вартість та підлягає оподатковуванню на загальних підставах за основною ставкою.

 

 

В ЧАСТИНІ ЗАПОВНЕННЯ ФОРМ ДЕРЖАВНИХ СТАТИСТИЧНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ

13. Державна служба статистики України надала “Роз'яснення щодо заповнення форми державного статистичного спостереження N 1П-НПП (річна) "Звіт про виробництво та реалізацію промислової продукції” N 17.4-12/17від 23.10.2015 р.

Далі наводимо текст роз’яснення для ознайомлення:

 

ЗАТВЕРДЖУЮ В. о. заступника Голови Державної служби статистики України ______________ І. М. Нікітіна 23 жовтня 2015 року

 

 

 

 

 

Роз'яснення щодо заповнення форми державного статистичного спостереження N 1П-НПП (річна) "Звіт про виробництво та реалізацію промислової продукції"

I. Загальні положення

1.1. Ці Роз’яснення містять інформацію щодо заповнення форми державного статистичного спостереження N 1П-НПП (річна) "Звіт про виробництво та реалізацію промислової продукції" (далі - форма).

1.2. Розділ І форми вміщує показники про виробництво промислової продукції за видами у звітному та попередньому роках, яку було вироблено на власних або орендованих потужностях (із власної сировини або сировини замовника) та яка за позиціями Номенклатури продукції промисловості (далі - Номенклатура), затвердженої на звітний рік наказом Держстату, у графі 4 має позначку "р".

У випадку випуску продукції у рамках договору про спільну діяльність показники форми містять дані учасника договору, на потужностях якого (власних чи орендованих) вироблена така продукція, і уключають загальний обсяг її виробництва.

Розділ І форми також містить показник щодо реалізованої продукції, виробленої з власної сировини, у звітному році.

Розділ ІІ форми уміщує інформацію про наявність електростанцій (електрогенераторних установок) потужністю менше 500 кВт, їх потужність і виробництво електроенергії.

1.3. У розділі І значення показників форми (графи 1 - 4) мають формат представлення в числах залежно від одиниці вимірювання продукції, зазначеної у графі 3 Номенклатури:

за одиницями вимірювання, в назвах яких присутні слова "мільйон", "тисяча", - з одним десятковим знаком (після коми);

за іншими одиницями вимірювання - у цілих числах.

Значення показника у графі 5 відображено в числах з одним десятковим знаком (після коми).

Значення показників Розділу ІІ відображено у цілих числах в одиницях вимірювання, які вказані у формі.

1.4. У вільних рядках форма уміщує інформацію про вироблену на підприємстві продукцію, яка не передбачена Номенклатурою (назва продукції, дані щодо показників).

1.5. Показники форми ґрунтуються на даних первинної документації (відомості, накладні, акти, картки, книги обліку) та даних бухгалтерського обліку.

II. Виробництво та реалізація промислової продукції

2.1. Графа 1 уміщує валовий випуск продукції (у т. ч. супутньої), уключаючи продукцію, призначену для подальшої переробки на власному підприємстві (внутрішньозаводський оборот).

Показник "теплоенергія" охоплює всю кількість теплоенергії (з урахуванням втрат), вироблену електростанціями, котельнями й утилізаційними установками та відпущену як цехам і виробництвам свого підприємства, так і зовнішнім споживачам, та не включає теплоенергію, витрачену на технологічні потреби електростанції (котельні тощо), а також теплоенергію, повернену до електростанції або в котельню з конденсатом виробничого пару, м’ятим паром (від молотів, пресів тощо) і зворотною мережевою водою.

2.2. Графа 2 уміщує кількість готової продукції, виробленої підприємством із сировини замовника (на давальницьких умовах), та не містить дані за видами продукції, які відображені у вартісному вираженні відповідно до Номенклатури.

2.3. Графа 3 містить валовий випуск продукції, уключаючи продукцію, призначену для подальшої переробки на власному підприємстві (внутрішньозаводський оборот), за попередній рік.

2.4. Графи 1, 3 за позиціями, які відображені у вартісному вираженні відповідно до Номенклатури, у випадку виробництва продукції з власної сировини містять вартість валового випуску.

2.5. Графа 4 уміщує кількість готової продукції, виробленої з власної сировини (незалежно від періоду виробництва), яку реалізовано у звітному році, та не містить дані за видами продукції, які відображені у вартісному вираженні відповідно до Номенклатури.

2.6. Показники граф 1 - 4 за позиціями, які відображені відповідно до Номенклатури, у кілограмах, тоннах тощо містять дані про чисту вагу продукції без ваги пакувального матеріалу.

2.7. Графа 5 уміщує вартість реалізованої у звітному році готової продукції, виробленої з власної сировини (незалежно від періоду виробництва), за ціною продажу франко-завод, про що зазначено в оформлених для розрахунку з покупцем (замовником) документах (без ПДВ, акцизу, інших непрямих податків, оптових скидок з ціни продажу), без окремо сплачених витрат на транспортування продукції. Витрати на пакування продукції, навіть якщо пакування сплачується окремо, охоплюються цим показником.

У випадку здійснення підприємством складання продукції з покупних комплектуючих графа 5 включає повну вартість готових виробів.

2.8. У випадку виконання підприємством часткового або повного процесу виробництва продукції з використанням ресурсів (сировини), що належать замовнику (надання промислових послуг), форма містить:

2.8.1. За позиціями, які відображені у вартісному вираженні відповідно до Номенклатури, у графах 1, 3 - вартість наданої послуги, тобто суму, яку сплачує замовник згідно з договором (включаючи вартість додаткових матеріалів підприємства-виробника, які необхідні йому для виконання цієї роботи).

2.8.2. За позиціями, які відображені у натуральному вираженні (кілограмах, тоннах тощо) у графах 1, 2, 3 - кількість виробленої продукції.

2.9. У випадку виробництва продукції на замовлення з використанням повністю власних ресурсів (сировини) підприємства-виробника показники форми містять дані, як і при виробництві продукції, на яку немає замовлення.

2.10. За позиціями, в яких класифікуються послуги з ремонту, - вартість виконаних робіт (наданих послуг) з ремонту, тобто суму, яку сплачує замовник згідно з договором, без вартості ремонту власного виробничого обладнання підприємства.

2.11. За кодами Номенклатури 22.29.91, 24.51.11, 24.51.12, 24.51.13, 24.52.10, 24.53.10, 24.54.10 показники форми містять дані про виробництво на замовлення напівфабрикатів (виливків, заготовок та ін.), які потребують подальшої доробки для можливості їх використання за призначенням, тобто не є готовими деталями для машин і устатковання. Литі напівфабрикати, виготовлені для власних потреб, з подальшою їх доробкою на своєму підприємстві чи на замовлення на іншому підприємстві, а також вироблені повністю готові литі вироби охоплюють відповідні позиції Номенклатури (зокрема частини до конвертерів і машин ливарних, виливниць і ковшів, що використовуються в металургії та в ливарному виробництві - код 28.91.12.30, частини та пристрої для машин і верстатів, металообробних - 28.41.40, радіатори центрального опалення без електричного підігріву, їх частини, з металів чорних - 25.21.11.00, ванни з металів чорних - 25.99.11.27, вироби для каналізаційних та подібних систем (трапи, решітки, люки тощо) з чавуну нековкого - 25.99.29.13 тощо).

2.12. При випуску продукції з тривалим циклом виробництва показники форми містять дані щодо кількості та вартості повністю готових виробів.

III. Наявність електростанцій (електрогенераторних установок) потужністю менше 500 кВт, їх потужність та виробництво електроенергії

3.1. Розділ ІІ форми відображає інформацію про наявність, потужність і виробництво електроенергії встановленими електростанціями (електрогенераторними установками) потужністю менше 500 кВт (діючими; тимчасово або протягом усього року бездіяльними унаслідок несправності, а також тими, що встановлені на фундаменті і перебувають у резерві, на консервації; що перебувають у капітальному і поточному ремонті та реконструкції, навіть зняті з фундаменту і відправлені для ремонту на інше підприємство; змонтованими (зібраними) і готовими до експлуатації нестаціонарними (пересувними)) незалежно від:

місця установки устаткування (на центральній електростанції, в цехах та ін.);

типу струму (перемінний чи постійний);

характеру використання електроенергії (для виробничих чи тільки освітлювальних потреб);

стаціонарна (сукупність агрегатів (первинний двигун з генератором), призначених для виробництва електроенергії, установлених в окремій будівлі чи в спеціально виділеній частині будівлі; електрогенераторні установки, розташовані в різних цехах однієї будівлі чи в різних будівлях, які працюють на загальний щит; закріплені на фундаменті пересувні електростанції з підведеними мережами) чи пересувна електростанція (енергопоїзди, вагони-електростанції, електростанції на автоходу і всі електростанції, змонтовані на загальній рамі, призначені для переміщення);

від приналежності електростанції - в орендному користуванні чи ні.

При використанні електростанції (електрогенераторної установки) в рамках договору оренди розділ ІІ форми вміщує інформацію про наявність електростанції, її потужність та виробництво електроенергії за даними учасника договору, в експлуатації якого перебуває електростанція (електрогенераторна установка), станом на 1 січня наступного за звітним року.

За стаціонарною електростанцією, первинні двигуни якої складаються з теплових двигунів і гідродвигунів, розділ ІІ форми вміщує дані як за двома електростанціями - тепловою і гідроелектростанцією.

За тепловими електростанціями (електрогенераторними установками) потужністю менше 100 кВт, однотипними пересувними електростанціями (у яких однакова потужність; один і той самий вид первинного двигуна; використовують один і той самий вид палива), а також стосовно однотипних пересувних електростанцій, що перебувають станом на 1 січня наступного за звітним року на територіях різних областей, розділ ІІ форми вміщує дані сумарно з визначенням їх кількості окремо (порізно) щодо діючих електростанцій та бездіяльних.

Розділ ІІ форми не вміщує інформацію за електростанціями (електрогенераторними установками): на суднах, поїздах, автотранспорті; які обслуговують кінопересувні установки; які обслуговують електрозварювальні апарати, що становлять з робочим апаратом єдиний агрегат; які призначені для зарядження акумуляторів; за пересувними електростанціями потужністю менше 5 кВт (не включає електростанції, які обслуговують лісозаготівлі); за стаціонарними електростанціями потужністю до 2 кВт уключно в кінотеатрах, школах, дитячих будинках, будинках інвалідів, лікарнях, лазнях та ін.; за невстановленими електростанціями, що перебувають на складі, у дорозі, монтажі.

3.2. Графа А вміщує інформацію про найменування електростанції (паротурбінна, дизельна, локомобільна та ін.).

3.3. Графа Б відображає місцезнаходження електростанції (електрогенераторної установки).

3.4. Графа В уміщує код типу електростанції згідно з паспортними даними: "1" - теплова; "2" - гідроелектростанція; "3" - атомна; "4" - вітрова; "5" - гідроакумулююча; "6" - сонячна; "7" - геотермальна; "8" - інша, з її визначенням у примітках (припливна, хвильова тощо). Енергопоїзди визначаються записом "Енергопоїзд" з його номером.

3.5. Графа Г уключає код виду електростанції: "1" - стаціонарна електростанція (електрогенераторна установка), "2" - пересувна.

3.6. Графа 1 вміщує дані про кількість електростанцій.

3.7. Графа 2 включає установлену потужність електростанції станом на 1 січня наступного за звітним року за сумою потужностей усіх установлених агрегатів (електрогенераторів, зв’язаних з первинними двигунами), призначених для виробництва електроенергії, без потужності нових електростанцій, які знаходяться у роботі або перебувають у пусковому періоді, тобто не прийняті в експлуатацію, та виробляють електроенергію, хоча б і нерегулярно. Вміщує також потужність електрогенераторів, що обслуговують власні потреби станції, за винятком збудників і мотор-генераторів для акумуляторних батарей та інших споживачів постійного струму власних потреб станції. За агрегатом, потужність первинного двигуна якого менша потужності електрогенератора, показник уміщує дані щодо потужності первинного двигуна (за паспортом).

Установлена потужність електростанції вміщує інформацію з урахуванням змін потужності при установці нових, демонтажу старих або переоцінці (перемаркуванні) діючих електрогенераторів чи первинних двигунів; на значення показника установленої потужності станції не впливають стан генератора, перебування його в резерві або ремонті, невідповідність потужності генератора іншим елементам (не включаючи первинний двигун) та ін.

3.8. Графа 3 відображає виробництво електроенергії, уключаючи електроенергію, вироблену при випробуванні електрогенераторних установок. Графа 3 за недіючою протягом звітного року електростанцією вміщує запис "Не діяла" із зазначенням причини.

За відсутності лічильника графа 3 вміщує обсяг виробленої електроенергії (кВт∙год), який отриманий шляхом множення середнього за рік фактичного навантаження енергогенератора в кіловатах (визначеного за даними амперметра і вольтметра) на кількість годин його роботи.

3.9. Графа 4 вміщує інформацію про причину зміни потужності електрогенераторів станом на 1 січня наступного за звітним року порівняно з потужністю станом на 1 січня звітного року (введення, демонтаж, перемаркування), про використання електростанції на умовах оренди, здійснення відпуску електроенергії до загальної мережі Об’єднаної енергетичної системи України (ОЕС) та інформацію пояснювального характеру щодо інших показників.

3.10. За демонтованою стаціонарною електростанцією (не включаючи електрогенераторні установки, зняті з фундаменту для ремонту і модернізації) графа 2 не містить дані щодо її потужності, графа 3 вміщує інформацію щодо кількості виробленої електроенергії протягом звітного року за період її роботи із визначенням у примітці кількості демонтованих кіловат.

За пересувними електростанціями й енергопоїздами, що вибули, графа 2 не включає даних щодо їх потужностей, графа 3 вміщує дані про кількість електроенергії, виробленої протягом звітного року за період їх роботи. За пересувними електростанціями і енергопоїздами, що прибули у звітному році, графа 2 відображає потужність станом на 1 січня наступного за звітним року, графа 3 включає дані про обсяги електроенергії, виробленої за період їх роботи.

3.11. Роз’яснення щодо заповнення форми державного статистичного спостереження N 1П-НПП (річна) "Звіт про виробництво та реалізацію промислової продукції", затверджені першим заступником Голови Держстату Піщейком В. О. 22.09.2014 р. за N 17.4-12/28, є недійсними.

 

В.о. директора департаменту

статистики виробництва Держстату                                                       І.С. Петренко

 

 

14.  Державна служба статистики України нада роз’яснення “Роз'яснення щодо заповнення форм державних статистичних спостережень N 21-заг (місячна) "Звіт про реалізацію продукції сільського господарства" та N 21-заг (річна) "Звіт про реалізацію продукції сільського господарства” N 17.4-12/15від 18.09.2015 р.

 

Далі наводимо текст роз’яснення для ознайомлення:

 

ЗАТВЕРДЖУЮ В. о. заступника Голови Державної служби статистики України ______________ І. М. Нікітіна 18 вересня 2015 року

 

 

 

 

 

Роз'яснення щодо заповнення форм державних статистичних спостережень N 21-заг (місячна) "Звіт про реалізацію продукції сільського господарства" та N 21-заг (річна) "Звіт про реалізацію продукції сільського господарства"

I. Загальні положення

1.1. Ці Роз'яснення містять інформацію щодо заповнення форм державних статистичних спостережень N 21-заг (місячна) "Звіт про реалізацію продукції сільського господарства" (далі - форма N 21-заг (місячна)) і N 21-заг (річна) "Звіт про реалізацію продукції сільського господарства" (далі - форма N 21-заг (річна)).

1.2. Показники форми N 21-заг (місячна) включають дані за період з початку року щомісячно з січня по січень-листопад; показники форми N 21-заг (річна) - в цілому за календарний рік.

Значення показників форм N 21-заг (місячна) та N 21-заг (річна) мають формат представлення у цілих числах.

1.3. Показники форм N 21-заг (місячна) та N 21-заг (річна) ґрунтуються на даних документів первинного обліку:

- приймальних квитанціях;

- складських квитанціях;

- простих складських свідоцтвах;

- подвійних складських свідоцтвах;

- товарно-транспортних накладних;

- накладних (внутрігосподарського призначення) та інших первинних документів бухгалтерського обліку, що підтверджують реалізацію продукції сільського господарства власного виробництва.

II. Показники форм N 21-заг (місячна) та N 21-заг (річна)

2.1. Графа 1 вміщує дані про загальну кількість продукції сільського господарства власного виробництва у натуральному вигляді (без продукції переробки в перерахунку на свіжу продукцію), реалізовану (продану або передану на інших умовах, крім давальницьких) за всіма напрямами, за різними цінами, умовами та за всіма видами розрахунків (готівкою, безготівково, як матеріальна допомога, за бартером тощо). До загальної кількості реалізованої продукції можуть включатися показники її реалізації переробним підприємствам (ураховуючи продукцію, яка залишена переробним підприємствам за послуги з переробки давальницької сировини); населенню в рахунок оплати праці, пайовикам у рахунок орендної плати за землю та майнових паїв (часток); на ринках, через власні магазини, ларьки, палатки; іншим підприємствам, установам та організаціям, у тому числі з інших країн; через біржі й аукціони, як за національну грошову одиницю, так і за валюту (в перерахунку за діючим курсом національної грошової одиниці на момент укладання угоди на реалізацію продукції); розрахунки підприємств на умовах лізингу тощо.

Загальна кількість реалізованої продукції не включає продукцію, передану на давальницьких умовах та перероблену на власних (орендованих) потужностях.

2.2. Дані графи 1 форми N 21-заг (річна) можуть бути більшими або дорівнювати сумі даних, що зазначені у графах 6, 7, 8.

2.3. Графа 2 вміщує дані про вартість реалізованої продукції власного виробництва за цінами, що фактично склалися у звітному році, з урахуванням її якості. Дані цієї графи не включають податок на додану вартість, дотації, накладні, транспортні та експедиційні витрати.

2.4. Дані графи 2 форми N 21-заг (річна) можуть бути більшими або дорівнювати сумі даних, що зазначені у графах 9, 10, 11.

2.5. Графа 3 вміщує дані про кількість власно виробленої продукції сільського господарства, яка перероблена підприємством на власних або орендованих потужностях, та обсяг власно виробленої продукції сільського господарства, яка була передана для перероблення на давальницьких засадах (без урахування частини продукції, переданої в оплату за переробку). Дані про промислову продукцію, що повертається після перероблення, не перераховують у первинну продукцію сільського господарства і не враховують у загальних обсягах реалізації продукції сільського господарства.

2.6. Графа 4 вміщує дані про кількість продукції сільського господарства, яка є в наявності безпосередньо у підприємства на кінець звітного періоду (знаходиться на зберіганні безпосередньо на підприємстві, як власного виробництва, так і придбана, обміняна, прийнята на зберігання від інших юридичних чи фізичних осіб тощо). При цьому дані про кількість зернових та зернобобових культур, насіння соняшнику містяться в масі після доробки (після очищення, просушення тощо, тобто у масі, за якою буде проведена оплата при подальшій реалізації). Дані про зернові та зернобобові культури, насіння соняшнику, що зберігаються на загальних умовах на зернозберігаючих та зернопереробних підприємствах, не включаються.

2.7. Графа 5 вміщує дані про загальні суми дотацій (компенсацій тощо) за реалізовану продукцію сільського господарства, отримані у звітному періоді за рахунок бюджетних коштів, безпосередньо від переробних підприємств тощо. Вартість реалізованої продукції не включає ці суми дотацій.

2.8. Графи 6 і 9 форми N 21-заг (річна) вміщують дані про обсяги продукції сільського господарства, проданої переробним підприємствам (включаючи елеватори), що мають власні переробні потужності або орендують їх та здійснюють закупівлю відповідного виду продукції сільського господарства для її безпосередньої переробки. Дані цих граф включають частину продукції, що передана переробному підприємству в оплату за переробку.

Дані про кількість реалізованої продукції у графі 6 містяться у заліковій масі, крім вовни, кількість якої в усіх графах міститься у фізичній масі, у графах 7, 8 для всієї продукції - у фактично оплаченій фізичній масі, відображеній у відповідних первинних документах.

2.9. Графи 7 і 10 форми N 21-заг (річна) вміщують дані про обсяги продукції сільського господарства, реалізованої населенню в рахунок оплати праці, виданої своїм працівникам, проданої педагогічним працівникам, які проживають у сільській місцевості, а також реалізованої дошкільним та навчальним закладам, санаторіям, будинкам відпочинку, лікарням, їдальням та іншим закладам, що знаходяться на балансі підприємства; виданої як матеріальна допомога. Дані цієї графи включають також обсяги продукції сільського господарства, виданої пайовикам у рахунок орендної плати за землю та майнових паїв (часток), за цінами, відображеними в первинному бухгалтерському обліку, і не включають вартість виділеного майнового паю (або його грошового еквівалента).

2.10. Графи 8 і 11 форми N 21-заг (річна) вміщують дані про обсяг продажу на місцевих ринках та на ринках інших регіонів у межах України; з транспортних засобів чи пристосованих для цього ділянок; через власні магазини, ларьки, палатки; громадянам і фізичним особам-підприємцям безпосередньо з ланів (за винятком натуроплати).

2.11. Рядок 001 форми N 21-заг (річна) вміщує дані про загальну вартість усієї реалізованої продукції рослинництва, як зазначеної у цій формі, так і тієї, що не знайшла у ній відображення.

2.12. Дані рядка 001 можуть бути більшими або дорівнювати сумі даних, що зазначені у рядках 003, 040, 064, 074, 117, 120, 125, 132, 209, 196, 377, 726, 265, 277, 278.

2.13. Рядок 003 вміщує дані про загальний обсяг реалізації зернових та зернобобових культур і включає зерно цих культур сухе, не розмелене, яке вирощують для вживання в їжу, для відтворення рослин або годівлі сільськогосподарських тварин, для виробництва відновлювальної енергії, для інших цілей. Культури зернові включають пшеницю, кукурудзу на зерно, ячмінь, жито, тритикале, овес, гречку, сорго, просо, рис, інші зернові культури (гібриди, суміші колосових). Культури зернобобові сушені включають сушену квасолю, боби кінські, нут, сочевицю, горох, вику, люпин, інші культури зернобобові.

2.14. Дані рядка 003 форми N 21-заг (річна) можуть бути більшими або дорівнювати сумі даних, що зазначені у рядках 004, 011, 012, 015, 021, 022, 024, 025, 027; форми N 21-заг (місячна) - більшими або дорівнювати сумі даних, що зазначені у рядках 004, 011, 012, 015.

2.15. Рядок 040 вміщує дані про загальний обсяг реалізації насіння культур олійних і включає насіння культур олійних сухе, яке вирощують для вживання в їжу, для відтворення рослин та годівлі сільськогосподарських тварин, для переробки на олію, для виробництва відновлювальної енергії тощо. Культури олійні включають боби сої, арахіс, насіння: бавовнику, льону, гірчиці, ріпаку й кользи, кунжуту, соняшнику, рицини, рижію, маку олійного, конопель, гарбузів, інших олійних культур.

Загальні обсяги реалізації культур зернових та зернобобових, насіння культур олійних не враховують дані про повернення різних видів позик та обсяги, які передані іншим підприємствам на зберігання.

2.16. Дані рядка 040 форми N 21-заг (річна) можуть бути більшими або дорівнювати сумі даних, що зазначені у рядках 041, 047, 048, 052; форми N 21-заг (місячна) - більшими або дорівнювати сумі даних, що зазначені у рядках 041, 048, 052.

2.17. Рядок 064 форми N 21-заг (річна) вміщує дані про загальний обсяг реалізації льону-довгунцю сирого чи після замочування, включаючи солому, волокно необроблене, тресту, і не вміщує дані про реалізацію насіння льону-довгунцю.

2.18. Рядок 075 вміщує дані про загальний обсяг реалізації буряку цукрового фабричного (включає коренеплоди, які призначені для перероблення). Ці дані не включають реалізацію буряку цукрового маточного, буряку цукрового кормового, насіння буряку цукрового, тростини цукрової.

2.19. Рядок 117 форми N 21-заг (річна) вміщує дані про загальний обсяг реалізації тютюну необробленого, включаючи продукцію з усіх ломок (як основних, так і додаткових).

2.20. Рядок 125 вміщує дані про загальний обсяг реалізації картоплі, включаючи продовольчу, насіннєву та для використання в інших цілях.

2.21. Дані рядка 125 форми N 21-заг (річна) можуть бути більшими або дорівнювати даним, що зазначені у рядку 127.

2.22. Рядок 132 вміщує дані про загальний обсяг реалізації культур овочевих відкритого та закритого ґрунту (для вживання в їжу, подальшого використання в переробній промисловості, для відтворення рослин або на годівлю сільськогосподарських тварин, для інших цілей) і включає:

- овочі листкові та стеблові (спаржу, капусту всіх видів, салат-латук, цикорій, шпинат, артишоки, салат качанний, крес-салат, салат інший, овочі зелені інші);

- овочі плодові (перець стручковий солодкий, перець стручковий гіркий, свіжий, огірки та корнішони, баклажани, помідори, гарбузи столові, кабачки столові, кукурудзу цукрову, патисони, інші овочі плодові);

- овочі цибулинні (часник, цибулю ріпчасту і шалот, цибулю-порей та інші овочі цибулинні);

- овочі бобові зелені (квасолю зелену, горох зелений, боби зелені, сочевицю зелену, інші овочі бобові зелені);

- овочі коренеплідні (моркву столову, ріпу, буряк столовий, селеру кореневу, петрушку кореневу, пастернак, редьку, редиску, брукву, хрін звичайний та інші овочі коренеплідні);

- культури овочеві коренеплодні маточні та культури овочеві інші.

Ці дані не включають насіння, розсаду культур овочевих, культури баштанні продовольчі, гриби та трюфелі, міцелій грибів і грибні спори.

2.23. Дані рядка 132 можуть бути більшими або дорівнювати даним, що зазначені у рядку 713.

2.24. Дані рядка 132 форми N 21-заг (річна) можуть бути більшими або дорівнювати сумі даних, що зазначені у рядках 135, 162, 164, 171, 172, 183, 185.

2.25. Рядок 196 вміщує дані про загальний обсяг реалізації культур баштанних продовольчих (кавуни, дині, інші).

2.26. Рядок 209 форми N 21-заг (річна) вміщує дані про загальний обсяг реалізації грибів, що культивуються (печериці, гливи, білі, опеньки та інші).

2.27. Рядок 265 форми N 21-заг (річна) вміщує дані про вартість реалізації квітів зрізаних та квітів у бутонах, насіння квітів (включає продукцію відкритого та закритого ґрунту). Насіння квітів включає насіння однолітніх, дволітніх, багатолітніх трав'янистих рослин, які вирощують головним чином для одержання квітів, у тому числі садових квітів. Не уключає насіння та плоди культур ефіроолійних, лікарських, насіння рослин кормових, трав для вирощування дерну, насіння дерев, кущів та чагарників для лісонасаджень.

2.28. Рядок 266 форми N 21-заг (річна) вміщує дані про загальний обсяг реалізації квітів зрізаних та квітів у бутонах свіжих. Він включає зрізані квіти та бутони для складання букетів чи для декоративних цілей, зрізані гілки дерев, кущів та чагарників з квітами чи бутонами (магнолію, деякі види троянд) і не включає квіти та бутони тих видів рослин, які використовують переважно в парфумерії, фармакології чи як інсектициди, фунгіциди.

2.29. Дані рядка 265 форми N 21-заг (річна) можуть бути більшими або дорівнювати даним, що зазначені у рядку 266.

2.30. Рядок 277 форми N 21-заг (річна) вміщує дані про загальний обсяг реалізації рослин у горщиках, ящиках тощо. Включає живі декоративні рослини (зелені або з квітками) у горщиках, ящиках тощо із відкритого та закритого ґрунту.

2.31. Рядок 278 форми N 21-заг (річна) вміщує дані про вартість реалізації матеріалу садивного: рослин живих, цибулин, бульб та коренів, живців та вусиків; міцелій грибів. Уключає живі рослини (із відкритого та закритого ґрунту) від дерев, кущів та чагарників (плодових, декоративних та інших), у тому числі від рослин, що використовують у парфумерії, фармакології тощо, садивний матеріал (розсаду, бульби, цибулини тощо), живці, підщепи, пагінці, паростки, вуса, батоги, саджанці з розсадників та маточників, які призначені для відтворення рослин та щеплення дерев, а також міцелій грибів і грибні спори. Не включає насіння квітів, культур плодових, ягідних і насаджень інших багаторічних, коренеплоди культур овочевих і маточники цих культур, коренеплоди культур кормових і маточники цих культур, дерева різдвяні зрізані.

2.32. Рядок 377 вміщує дані про загальний обсяг реалізації винограду (столового, для виробництва вина, іншого) і не включає дані про саджанці винограду.

2.33. Рядок 726 вміщує дані про загальний обсяг реалізації культур плодових та ягідних:

- плодів культур зерняткових (яблука, груші, айву, інші плоди культур зерняткових);

- плодів культур кісточкових (абрикоси, вишню, черешню, персики, нектарини, сливи, терен, аличу, барбарис, кизил, інші плоди культур кісточкових);

- плодів культур тропічних і субтропічних (авокадо, банани, фініки, інжир, гранат, інші плоди культур тропічних і субтропічних);

- плодів культур ягідних (малину й ожину, суниці та полуниці, смородину, аґрус, журавлину, чорницю, брусницю, лохину, шовковицю, ківі, чорноплідну горобину, обліпиху, інші плоди культур ягідних).

Ці дані не включають реалізацію культур продовольчих баштанних, плодів культур цитрусових, горіхів, винограду.

2.34. Рядок 410 форми N 21-заг (річна) вміщує дані про загальну вартість всієї реалізованої продукції тваринництва, як зазначеної у цій формі, так і тієї, що не знайшла у ній відображення.

2.35. Дані рядка 410 можуть бути більшими або дорівнювати сумі даних, що зазначені у рядках 753, 472, 498, 562, 616.

2.36. Рядок 753 вміщує дані про загальний обсяг реалізації тварин сільськогосподарських:

- тварин сільськогосподарських живих, у тому числі молодняку, у живій масі (за мінусом установлених знижок на вміст шлунково-кишкового тракту, засміченості та підвищеної вологості овечої вовни та пір'я водоплавної птиці, а також на тільність, суягність, супоросність і жеребність), а саме: великої рогатої худоби, свиней, овець, кіз, коней та інших тварин родини конячих, птиці свійської, інших сільськогосподарських тварин (кролі, нутрії). До цих даних включають також тварин сільськогосподарських живих племінних та тварин, проданих біофабрикам та біокомбінатам; фактично отриманий приріст від відгодівлі, нагулу та дорощування тварин сільськогосподарських живих (відображається одноразово за кодом відповідного виду реалізованої тварини);

- тварин сільськогосподарських після забою безпосередньо в господарстві (у живій масі), але до початку їх поглибленого перероблення (туші, напівтуші). При цьому дані про вартість реалізованих після забою кролів не включають суми доплат за шкурки, вони відображаються у вартості всієї продукції тваринництва (рядок 410).

Молодняк тварин сільськогосподарських живих, що переданий населенню на вирощування, враховується у масі реалізованих дорослих тварин після їх продажу підприємством.

2.37. Дані рядка 753 форми N 21-заг (річна) можуть бути більшими або дорівнювати сумі даних, що зазначені у рядках 413, 443, 456, 465, 484, 515; форми N 21-заг (місячна) - більшими або дорівнювати сумі даних, що зазначені у рядках 413, 443, 515.

2.38. Рядок 472 вміщує дані про загальний обсяг реалізації вовни овець і кіз, уключає вовну стрижену, немиту або миту в руні й не включає вовну, одержану від інших видів тварин.

2.39. Рядок 498 вміщує дані про загальний обсяг реалізації молока сирого від сільськогосподарських тварин усіх видів (молоко великої рогатої худоби, кіз, овець, кобил, інших сільськогосподарських тварин) і не включає продукцію переробки молока. Кількість молока указується у перерахунку на коров'яче молоко встановленої базисної жирності (3,4 %).

2.40. Рядок 562 вміщує дані про загальний обсяг реалізації яєць птиці свійської в шкаралупі свіжі (у тисячах штук), у тому числі призначені для виведення молодняку птиці (інкубації), биті, зіпсовані тощо. Ці дані включають яйця, одержані від курей різного віку (дорослих і молодняку) і не включають яйця без шкаралупи (яєчну суміш, меланж).

2.41. Дані рядка 562 можуть бути більшими або дорівнювати даним, що зазначені у рядку 752.

2.42. Рядок 996 вміщує дані про загальний обсяг реалізації олії соняшникової нерафінованої, отриманої від перероблення власно виробленого насіння соняшнику.

2.43. Рядок 997 вміщує дані про загальний обсяг реалізації цукру білого кристалічного, отриманого від перероблення власно виробленого цукрового буряку.

2.44. Рядок 998 форми N 21-заг (річна) вміщує дані про максимальну потужність одночасного зберігання зернових та олійних культур у спеціалізованих або пристосованих для зберігання врожаю приміщеннях, незалежно від способу, виду і типу зберігання, наявності сертифіката відповідності послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки. До таких приміщень можуть відноситися елеватори, зерносклади, насіннєсховища, споруди підлогові, засікові, силоси та інші приміщення капітального типу для зберігання зерна. Дані цього рядка не включають інформацію про непристосовані навіси та приміщення, що можуть використовуватися для тимчасового зберігання зерна.

 

Заступник директора департаменту

статистики сільського господарства та

навколишнього середовища Держстату                                                 О.В. Сікачина

 

 

  

 

Приємної і спокійної роботи!

З найкращими побажаннями

колектив компанії Ес.Сі.Ай-Консалтинг!