• Головна
  • Про компанію
    • Наша команда
    • Головні цінності компанії
    • Завдання роботи
  • Пакетні послуги
  • Вартість послуг
  • Наші партнери
  • Блоги
  • Контактна інформація
sci-consulting.com.ua
SCIENCE CONSCIENCE INDEPENDANCE
  • Аутсорсингові послуги
  • Бухгалтерський консалтинг
  • Податковий консалтинг
  • Юридичний та ринковий консалтинг
  • Проведення тренінгів
  • Аутсорсингові послуги
  • Бухгалтерський консалтинг
  • Податковий консалтинг
  • Юридичний та ринковий консалтинг
  • Проведення тренінгів
  • Головна
  • Про компанію
    • Наша команда
    • Головні цінності компанії
    • Завдання роботи
  • Пакетні послуги
  • Вартість послуг
  • Наші партнери
  • Блоги
  • Контактна інформація
Головна
>
Блоги

ЧЕРГОВІ ЗАКОНОДАВЧІ ЗМІНИ ТА РОЗ’ЯСНЕННЯ

ДО УВАГИ БУХГАЛТЕРІВ!

ЧЕРГОВІ ЗАКОНОДАВЧІ ЗМІНИ ТА РОЗ’ЯСНЕННЯ

  

В ЧАСТИНІ ПДВ

1. ДФС України в листі “Про особливості застосування спеціального режиму оподаткування в сільському господарстві у 2016 році” N 203/7/99-99-19-03-02-17від 05.01.2016 р. надала роз’яснення щодо особливостей застосування суб’єктами господарювання, що обрали спеціальний режим оподаткування в сільському господарстві, норм Закону України № 909 від 24 грудня 2015 року та про особливості використання додаткових електронних рахунків, відкритих таким суб’єктам господарювання.

 

Далі наводимо текст листа для ознайомлення:

Лист ДФС України “Про особливості застосування спеціального режиму оподаткування в сільському господарстві у 2016 році” N 203/7/99-99-19-03-02-17від 05.01.2016 р.

 

Головним управлінням ДФС в областях, м. Києві,
Міжрегіональному головному управлінню ДФС - Центральному офісу з обслуговування великих платників

 

 

 

 

 

 

Державна фіскальна служба України у зв’язку із внесенням змін до Податкового кодексу України (далі - Кодекс) Законом України від 24 грудня 2015 року "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" повідомляє про окремі особливості перерахування у 2016 році коштів на додаткові електронні рахунки, відкриті суб’єктами спеціального режиму оподаткування в сільському господарстві.

Відповідно пункту 209.2 статті 209 розділу V Кодексу, з урахуванням внесених змін, позитивна різниця між сумою податкових зобов’язань звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду, визначена по окремих видах сільськогосподарських операцій, перераховується до Державного бюджету України та на спеціальні рахунки сільськогосподарських підприємств у різних частках залежно від виду продукції:

а) по операціях із сільськогосподарськими товарами/послугами, крім операцій із зерновими та технічними культурами та операцій з продукцією тваринництва (далі - інша сільськогосподарська продукція):

до Державного бюджету України у розмірі 50 відсотків;

на спеціальні рахунки, відкриті сільськогосподарськими підприємствами - суб’єктами спеціального режиму оподаткування в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у розмірі 50 відсотків;

б) по операціях із зерновими та технічними культурами підлягає перерахуванню:

до Державного бюджету України у розмірі 85 відсотків;

на спеціальні рахунки, відкриті сільськогосподарськими підприємствами - суб’єктами спеціального режиму оподаткування в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у розмірі 15 відсотків;

в) по операціях із продукцією тваринництва підлягає перерахуванню:

до Державного бюджету України у розмірі 20 відсотків;

на спеціальні рахунки, відкриті сільськогосподарськими підприємствами - суб’єктами спеціального режиму оподаткування в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у розмірі 80 відсотків.

Для забезпечення розрахунків з бюджетом та перерахування коштів на спеціальні рахунки, сільськогосподарським підприємствам, які станом на 01.01.2016 р. зареєстровані суб’єктами спеціального режиму оподаткування, відкриваються три додаткові електронні рахунки для кожного з виділених у пункті 209.2 статті 209 розділу V Кодексу видів операцій. Такі рахунки відкриваються на доповнення до вже відкритих суб’єктами спеціального режиму оподаткування рахунків, на які перераховуються кошти для розрахунків з бюджетом (3751) та для перерахування коштів на спеціальні рахунки (3752).

Порядок перерахування коштів на такі рахунки встановлено підпунктом 209.2.1 пункту 209.1 статті 209 розділу V Кодексу.

Для реєстрації податкових накладних, складених починаючи з 01.01.2016 р., в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) та для сплати сум ПДВ до бюджету та на спеціальні рахунки при здійсненні, починаючи з 1 січня 2016 року, операцій з постачання сільськогосподарської продукції сільськогосподарські товаровиробники повинні забезпечити перерахування необхідних коштів на додаткові електронні рахунки, відкриті для здійснення відповідного виду операцій.

Перерахування коштів з електронних рахунків сільськогосподарських товаровиробників здійснюється в порядку, встановленому підпунктом 209.2.2 пункту 209.2 статті 209 розділу V Кодексу.

При визначенні рахунку, на який необхідно здійснювати перерахування коштів, слід враховувати, що згідно з пунктом 209.19 статті 209 розділу V Кодексу з метою застосування пункту 209.2 і підпункту 209.15.1 пункту 209.15 статті 209 розділу V Кодексу:

зернові культури - зернові культури товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТ ЗЕД;

технічні культури - технічні культури товарних позицій 1205 і 1206 00 згідно з УКТ ЗЕД;

продукція тваринництва - продукція товарних позицій 0102 і 0401 згідно з УКТ ЗЕД.

Встановлений Кодексом порядок перерахування коштів на електронні рахунки та з електронних рахунків на спеціальні рахунки сільськогосподарських товаровиробників та до державного бюджету застосовується до операцій з постачання сільськогосподарської продукції, що здійснюються починаючи з 1 січня 2016 року включно.

Кошти, необхідні для забезпечення реєстрації складених в 2015 році податкових накладних, які реєструються в ЄРПН після 1 січня 2016 року, перераховуються на додаткові електронні рахунки (3752), які були відкриті сільськогосподарським товаровиробникам у 2015 році. Якщо за результатами останнього звітного періоду 2015 року в податковій звітності з податку на додану вартість (0121 - 0123) визначено суми для перерахування на спеціальний рахунок, і такі суми не було перераховано на додатковий електронний рахунок, або було перераховано не в достатньому розмірі, суми податку, необхідні для перерахування на спеціальний рахунок за результатами подання звітності, також перераховуються на додаткові електронні рахунки (3752), відкриті сільськогосподарським товаровиробникам у 2015 році.

Головним управлінням ДФС в областях, м. Києві та Міжрегіональному головному управлінню ДФС - Центральному офісу з обслуговування великих платників довести зазначений лист до відома платників податку і підпорядкованих підрозділів та забезпечити його врахування під час прийняття звітності, проведення масово-роз’яснювальної та контрольно-перевірочної роботи і апеляційних процедур.

 

В. о. Голови                                                                                                          С. В. Білан

 

2. ДФС України в листі “Про особливості проведення перерахунку частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях протягом 2015 року” № 48122/7/99-99-19-03-02-17 від 31.12.2015 р. надала роз’яснення щодо особливостей розрахунку частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях згідно ст. 199 ПКУ, особливостей складання та реєстрації в ЄРПН Розрахунків коригувань до податкових накладних, виписаних у звітних періодах липень-грудень 2015 р. у зв’язку з проведенням перерахунку ПДВ та відображення річного перерахунку ПДВ в Податковій декларації з ПДВ за грудень 2015 р.

 

Далі наводимо текст листа для ознайомлення:

Лист ДФС України “Про особливості проведення перерахунку частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях протягом 2015 року” № 48122/7/99-99-19-03-02-17 від 31.12.2015 р.

 

Державна фіскальна служба України у зв’язку із внесенням змін до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє про окремі особливості проведення перерахунку частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях з урахуванням змін, внесених до правил формування податкового кредиту з липня 2015 року.

1. Загальні положення         

З урахуванням змін, внесених до статті 198 розділу V Кодексу Законами України від 28 грудня 2014 року № 71-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" (далі – Закон № 71) та від 16 липня 2015 року № 643-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" (далі – Закон № 643), з 1 липня 2015 року податковий кредит звітного періоду формується платником податку із сум податку на додану вартість, нарахованих (сплачених) при придбанні товарів/послуг незалежно від напряму їх використання (в оподатковуваних чи неоподатковуваних операціях).

Водночас пунктом 198.5 статті 198 Кодексу визначено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання та/або починають використовуватися в операціях, що не є об'єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, що здійснюються платником податку в межах балансу, та в операціях, що не є господарською діяльністю.

При нарахуванні податкових зобов’язань використовується ставка податку (20 або 7 відсотків), яка застосовувалась при придбанні таких товарів/послуг, необоротних активів та зазначена в податковій накладній, складеній при їх постачанні.

Якщо товари/послуги, необоротні активи були придбані без податку на додану вартість (придбані у неплатників ПДВ, операції з їх постачання звільнені від оподаткування тощо), то у разі їх призначення для використання та/або початку використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, що здійснюються платником податку в межах балансу, та в операціях, що не є господарською діяльністю, нарахування податкових зобов’язань не здійснюється незалежно від дати їх придбання.

Для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, які призначалися для використання та/або починають використовуватися у зазначених вище операціях, податкові зобов’язання згідно з пунктом 198.5 статті 198 розділу V Кодексу нараховуються тільки у випадку, якщо суми податку, нараховані (сплачені) під час їх придбання або виготовлення, були включені до складу податкового кредиту.

Починаючи з 1 липня 2015 року, було внесено ряд змін і до статті 199 розділу V Кодексу.

Так, пунктом 199.1 статті 199 розділу V Кодексу встановлено, що у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Особливості заповнення податкової декларації з податку на додану вартість (далі – декларація), починаючи з липня 2015 року, та порядок нарахування податкових зобов’язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 розділу V Кодексу викладено в роз’ясненні ДФС від 07.08.2015 № 29168/7/99-99-19-03-02-17.

Так, податкові зобов'язання, нараховані згідно з пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 розділу V Кодексу, вказуються в рядку 1.1 декларації, якщо для нарахування податкових зобов’язань застосовується ставка податку 20 відсотків, та у рядку 1.2 декларації, якщо застосовується ставка 7 відсотків.

Пунктом 199.4 статті 199 розділу V Кодексу встановлено, що платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій.

Згідно з пунктом 199.2 статті 199 розділу V Кодексу частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.

Відповідно до пункту 199.5 статті 199 розділу V Кодексу частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм пунктів 199.2 – 199.4 статті 199 розділу V Кодексу, застосовується для проведення коригування сум податку, які відносяться до податкового кредиту за операціями, зазначеними у пункті 199.1 статті 199 розділу V Кодексу. Результати перерахунку сум податкового кредиту відображаються у податковій декларації за останній податковий період року.

Крім того, пунктом 42 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу встановлено, що у разі якщо придбані та/або виготовлені до 1 липня 2015 року необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник податку здійснює перерахунок частки використання таких необоротних активів у оподатковуваних операціях, розрахованої відповідно до пунктів 199.2 та 199.3 статті 199 цього Кодексу (виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій) за підсумками одного, двох і трьох календарних років, що настають за роком, в якому вони почали використовуватися (введені в експлуатацію).

 

2. Розрахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях

Розрахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях здійснюється в рядку 3.1 таблиці 1 додатка 7 (Д7) до декларації.

Для визначення обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій використовуються показники податкової звітності платника податку за січень – грудень 2015 року, а саме:

обсяг оподатковуваних операцій визначається з урахуванням такого:

враховуються обсяги операцій, зазначені в рядках (колонка А) 1.1, 1.2, 2.1, 2.2, 8.1.1, 8.1.2, 8.1.3, 8.2.1, 8.2.2, 8.2.3 декларацій та уточнюючих розрахунків, поданих протягом 2015 року незалежно від того, за який звітний період здійснювалося уточнення показників звітності;

із рядків 8.1.3, 8.2.3 слід прийняти до розрахунку тільки обсяги операцій, що підлягали оподаткуванню за нульовою ставкою;

не враховуються обсяги операцій, за якими, починаючи з 1 липня 2015 року, були нараховані податкові зобов’язання згідно з пунктами 198.5 статті 198 та 199.1 статті 199 розділу V Кодексу, та які відображені в рядках 1.1 та 1.2 декларацій та уточнюючих розрахунків;

обсяг неоподатковуваних операцій обчислюється з урахуванням такого:

використовуються обсяги операцій, зазначені в рядках (колонка А) 3, 4, 5, 8.1.3, 8.2.3 декларацій та уточнюючих розрахунків, поданих протягом 2015 року, незалежно від того, за який звітний період здійснювалося уточнення показників звітності;

із рядків 8.1.3, 8.2.3 слід виключити з розрахунку обсяги операцій, що підлягали оподаткуванню за нульовою ставкою.

Для визначення як оподатковуваних, так і неоподатковуваних  обсягів операцій з уточнюючих розрахунків використовується значення графи 6 підрядка "Колонка А" відповідних рядків.

У графі 4 рядка 3.1 таблиці 1 додатка 7 (Д7) до декларації вказується загальний обсяг операцій платника (сума обсягів оподатковуваних і неоподатковуваних операцій).

Обсяг оподатковуваних операцій вказується в графі 5 рядка 3.1 таблиці 1 додатка 7 (Д7) до декларації.

У графі 6 рядка 3.1 таблиці 1 додатка 7 (Д7) до декларації визначається частка (коефіцієнт) оподатковуваних операцій у загальному обсязі операцій (оподатковувані та неоподатковувані операції).

3. Перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях

Перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях здійснюється в таблиці 2 додатка 7 (Д7) до декларації.

Враховуючи те, що з 1 липня 2015 року змінено правила формування податкового кредиту, такий перерахунок здійснюється в два етапи.

3.1. Перший етап. Коригування податкового кредиту, нарахованого протягом першого півріччя (січень – червень) 2015 року.

Здійснюється перерахунок сум податку, включених до складу податкового кредиту протягом першого півріччя (січень – червень) 2015 року, та визначається сума податку, на яку слід збільшити або зменшити податковий кредит, сформований протягом цього періоду (січень – червень).

Для перерахунку суми податку на додану вартість, що повинна збільшити або зменшити суму податкового кредиту, використовується коефіцієнт, розрахований у графі 6 рядка 3.1 таблиці 1 додатка 7 (Д7) до декларації.

Перерахунок здійснюється згідно з таблицею 2 додатка 7 (Д7) до декларації. У графах 3 та 5 таблиці 2 додатка 7 (Д7) до декларації вказуються показники звітності за перше півріччя 2015 року. Сума податку, визначена шляхом такого розрахнку, збільшує або зменшує суму податкового кредиту, нараховану протягом першого півріччя (січень – червень) 2015 року. Результат перерахунку зазначається в рядку 16.4 розділу ІІ "Податковий кредит" декларації за грудень 2015 року.

На суму податку, визначеного за результатами перерахунку, яка повинна збільшити або зменшити суму податкового кредиту за результатами першого півріччя 2015 року, податкові накладні / розрахунки коригування не складаються.

3.2. Другий етап. Коригування податкових зобов’язань, нарахованих протягом другого півріччя (липень – грудень) 2015 року.

Починаючи з 1 липня 2015 року, до складу податкового кредиту включались усі суми податку, нарахованого (сплаченого) під час придбання товарів/послуг, а на ту частину суми податку, яка відповідала частці товарів/послуг, що використовувались в неоподатковуваних операціях, здійснювалося нарахування податкових зобов’язань за правилами, встановленими пунктом 199.1  статті 199 розділу V Кодексу, та складалась зведена податкова накладна, яка підлягала реєстрації в ЄРПН.

У зв’язку з цим за результатами другого півріччя здійснюється перерахунок не податкового кредиту, а сум податкових зобов’язань, нарахованих протягом другого півріччя (липень – грудень) 2015 року на підставі пункту 199.1  статті 199 розділу V Кодексу, та визначається сума податкових зобов’язань, на яку слід збільшити або зменшити податкові зобов’язання, сформовані протягом цього періоду.

Приклад розрахунку податкових зобов’язань за правилами, встановленими пунктом 199.1 статті 199 розділу V Кодексу, які застосовувалися, починаючи з 1 липня 2015 року, наведено у розділі 1 листа ДФС від 07.08.2015 № 29168/7/99-99-19-03-02-17.

Для перерахунку суми податку на додану вартість, що повинна збільшити або зменшити суму податкових зобов’язань, використовується частка використання товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях, яка визначається як різниця між 100 відсотками (загальний обсяг операцій) та відсотком оподатковуваних операцій, розрахованим  у графі 6 рядка 3.1 таблиці 1 додатка 7 (Д7) до декларації за грудень 2015 року.

Надалі визначається сума податкових зобов’язань, яка мала бути нарахована згідно з пунктом 199.1 статті 199 розділу V Кодексу протягом другого півріччя 2015 року (липень – грудень), та порівнюється із сумою податкових зобов’язань, на яку згідно з пунктом 199.1 статті 199 розділу V Кодексу були складені зведені податкові накладні та включені до рядків 1.1 та/або 1.2 декларацій відповідних звітних періодів.

Різниця між результатами проведеного розрахунку та фактично нарахованими протягом другого півріччя податковими зобов’язаннями є сумою податкових зобов’язань, на яку слід збільшити або зменшити податкові зобов’язання, донараховані протягом другого півріччя  (липень – грудень) згідно з пунктом 199.1 статті 199 розділу V Кодексу.

Така сума збільшення або зменшення податкових зобов’язань визначається окремо по кожній з податкових накладних, складених протягом другого півріччя 2015 року (липень – грудень) відповідно до пункту 199.1  статті 199 розділу V Кодексу.

На суму податку, визначеного за результатами перерахунку, яка повинна збільшити або зменшити суму податкових зобов’язань за результатами другого півріччя 2015 року, до кожної з таких зведених податкових накладних складаються розрахунки коригування, які підлягають реєстрації  в ЄРПН.

Результат коригування вказується з відповідним знаком у рядку 8.4.2 розділу І декларації за грудень 2015 року, оскільки з урахуванням змін до Кодексу, показники, для яких був передбачений цей рядок, відсутні.

При цьому в рядку 8.4.2 розділу І декларації за грудень заповнюється тільки колонка Б, а колонка А не заповнюється.

Такі розрахунки коригування також відображаються у таблиці 1 додатка 1 (Д1) до декларації за грудень 2015 року в частині, яка відповідає рядку 8.4.2.

При цьому в графі 2 "Отримувач (покупець)" таблиці 1 додатка 1 (Д1) до декларації платник зазначає власні дані, в графі 3 "Індивідуальний податковий номер покупця" вказує умовний ІПН "400000000000"; в графах 4, 5 вказуються дані зведених податкових накладних, складених у другому півріччі 2015 року (липень – грудень) згідно з пунктом 199.1 статті 199 розділу V Кодексу; в графах 6, 7 – дані розрахунків коригування, складених до таких зведених податкових накладних; у графі 8 як підстава для складання розрахунку коригування вказується відповідний пункт Кодексу "199.1"; у графах 11 та 12 вказуються суми податку (у разі зменшення  із знаком "–"); графи 9, 10 та 13 не заповнюються.

 

4. Особливості складання розрахунків коригування до податкових накладних, складених відповідно до пункту 199.1 статті 199 розділу V Кодексу

Порядком заповнення податкової накладної, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 № 957 "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної" з урахуванням внесених до нього змін та доповнень (далі – Порядок № 957), встановлено необхідність складання двох окремих податкових накладних для випадків, коли придбаний товар/послуга використовується в звільнених від оподаткування операціях (тип причини 09) та в операціях, які не є об’єктом оподаткування (тип причини 08).

У випадку якщо платник податків протягом другого півріччя 2015 року (липень – грудень) здійснював нарахування податкових зобов’язань відповідно до пункту 199.1 статті 199 розділу V Кодексу, ним повинна була складатися зведена податкова накладна з типом причини 09 по товарах/послугах, які одночасно використовувалися в оподатковуваних і в звільнених від оподаткування операціях, та з типом причини 08 по товарах/послугах, які одночасно використовувалися в оподатковуваних операціях і в операціях, які не є об’єктом оподаткування (такі податкові накладні реєструються в ЄРПН).

До кожної зведеної податкової накладної, складеної згідно з пунктом 199.1, за результатами перерахунку, передбаченого пунктом 199.5  статті 199 розділу V Кодексу, як зазначено в пункті 3.2 цього роз’яснення, складається окремий розрахунок коригування, який підлягає реєстрації в ЄРПН.

4.1. Заголовна частина розрахунку коригування

У заголовній частині розрахунків коригування до податкових накладних, складених відповідно до пункту 199.1 статті 199 розділу V Кодексу, у полі "Не видається покупцю" робиться помітка "Х" та зазначається тип причини:

08 – якщо розрахунок коригування складається до зведеної податкової накладної, що була складена відповідно до пункту 199.1 статті 199 розділу V Кодексу на суму нарахованих податкових зобов’язань по товарах/послугах, необоротних активах, які одночасно використовувалися в оподатковуваних операціях і в операціях, які не є об’єктом оподаткування; у цій податковій накладній також мав бути вказаний тип причини 08;

09 – якщо розрахунок коригування складається до зведеної податкової накладної, що була складена відповідно до пункту 199.1 статті 199 розділу V Кодексу на суму нарахованих податкових зобов’язань по товарах/послугах, необоротних активах, які одночасно використовувалися в оподатковуваних і в звільнених від оподаткування операціях; у цій податковій накладній також мав бути вказаний тип причини 09.

Такі  розрахунки коригування не можуть бути складені пізніше 31 грудня 2015 року.

У розрахунку коригування вказується дата складання та порядковий номер зведеної податкової накладної, що була складена відповідно до пункту 199.1 статті 199 розділу V Кодексу, до якої складається такий розрахунок коригування.

У рядку "Індивідуальний податковий номер покупця" вказується умовний ІПН "400000000000", а в інших рядках, відведених для заповнення даних покупця, платник зазначає власні дані (абзац четвертий пункту 12 Порядку № 957).

Поля, що передбачені для заповнення інформації про дату та номер договору, місцезнаходження (податкової адреси) продавця та покупця, номерів телефонів, виду цивільно-правового договору, його номера та дати, можуть не заповнюватися.

4.2. Таблична частина розрахунку коригування

Графа 1 "Дата коригування" відповідає даті складання розрахунку коригування.

У графі 2 "Причина коригування" вказується: "Коригування за підсумками другого півріччя 2015 року податкових зобов’язань, нарахованих згідно з пунктом 199.1 статті 199 розділу V Кодексу".

У графі 3 вказується номер і дата складання зведеної податкової накладної, складеної відповідно до пункту 199.1 статті 199 розділу V Кодексу за відповідний звітний період.

У графі 5.1 вказується одиниця виміру "грн.", в графі 5.2 – код одиниці виміру 2454 (Державний класифікатор системи позначень одиниць вимірювання та обліку, затверджений і введений в дію наказом Держстандарту України від 9 січня 1997 року № 8 з урахуванням внесених до нього змін та доповнень).

В останньому рядку "Сума коригування податкового зобов’язання та податкового кредиту" в графі 10 та/або 11 залежно від ставки податку (20 або 7 відсотків) вказується сума податку, яка збільшує або зменшує (при зменшенні зазначається знак "–") суму податкових зобов’язань, нарахованих відповідно до пункту 199.1 статті 199 розділу V Кодексу.

Інші графи та рядки табличної частини не заповнюються та залишаються пустими. Нулі та прочерки в них не проставляються.

Головним управлінням ДФС в областях, м. Києві та Міжрегіональному головному управлінню ДФС – Центральному офісу з обслуговування великих платників довести зазначений лист до відома платників податку і підпорядкованих підрозділів та забезпечити його врахування під час прийняття звітності, проведення масово-роз’яснювальної і контрольно-перевірочної роботи та апеляційних процедур.

 

Голова                                                                                                                   Р.М. Насіров

 

3. ДФС України в листі “Щодо питання оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг, що надаються судну, яке бере участь у перевезенні вантажів, перевантажених з іншого судна у нейтральних водах Чорного моря, та оплачуються портовими зборами” N 28324/6/99-99-19-03-02-15від 31.12.2015 р. надала роз’яснення, щооскільки перевезення морськими суднами вантажу з його перевантаженням (вивантаженям) в нейтральних водах з основного судна на інше та з перетином державного кордону відносяться до міжнародних, операції з постачання послуг, що надаються таким суднам та оплачуються відповідно до законодавства портовими зборами, звільняються від оподаткування ПДВ згідно з пунктом 197.9 статті 197 Кодексу.

Лист є індивідуальною податковою консультацією

 

Далі наводимо текст листа для ознайомлення:

Лист ДФС України “Щодо питання оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг, що надаються судну, яке бере участь у перевезенні вантажів, перевантажених з іншого судна у нейтральних водах Чорного моря, та оплачуються портовими зборами” N 28324/6/99-99-19-03-02-15від 31.12.2015 р.

 

Про розгляд листа

Державна фіскальна служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), з урахуванням отриманих від Міністерства інфраструктури України листом висновків щодо визначення, які саме перевезення відносяться до міжнародних, розглянула лист платника податку щодо питання оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг, що надаються судну, яке бере участь у перевезенні вантажів, перевантажених з іншого судна у нейтральних водах Чорного моря, та оплачуються портовими зборами, та на доповнення до листа ДФС повідомляє.

Особливості терміну "міжнародне перевезення" визначено у Кодексі торговельного мореплавства України (далі - КТМ України) та Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 р. N 651 (далі - Порядок).

Відповідно до статті 132 КТМ України міжнародне перевезення - це перевезення між портами України та іноземними портами, які можуть здійснюватися як суднами, що плавають під Державним прапором України, так і за умови взаємності суднами, що плавають під іноземним прапором.

Згідно з пунктом 2 розділу І Порядку міжнародне перевезення - це перевезення товарів з перетином державного кордону з території України на територію іноземної держави; з території іноземної держави на територію України; транзитом через територію України.

Відповідно до пункту 54 частини першої статті 4 Митного кодексу України судно закордонного плавання - це українське або іноземне судно, яке здійснює міжнародні перевезення товарів та/або пасажирів та прибуває на митну територію України або вибуває за її межі.

Тобто будь-яке судно закордонного плавання є учасником міжнародного перевезення.

Таким чином, перевезення морськими суднами вантажу з його перевантаженням (вивантаженям) у нейтральних водах з основного судна на інше та з перетином державного кордону є частиною міжнародного перевезення вантажу з українського порту до іноземного порту або з іноземного порту до українського порту, а судна з цим вантажем мають статус суден закордонного плавання, які здійснюють міжнародні перевезення.

Пунктом 197.9 статті 197 Кодексу визначено, що звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання послуг, що надаються іноземним та вітчизняним суднам, які здійснюють міжнародні перевезення пасажирів, їхнього багажу і вантажів, та оплачуються ними відповідно до законодавства України портовими зборами.

Отже, оскільки перевезення морськими суднами вантажу з його перевантаженням (вивантаженям) в нейтральних водах з основного судна на інше та з перетином державного кордону відносяться до міжнародних, операції з постачання послуг, що надаються таким суднам та оплачуються відповідно до законодавства портовими зборами, звільняються від оподаткування ПДВ згідно з пунктом 197.9 статті 197 Кодексу.

 

Голова                                                                                                                   Р.М. Насіров

 

 

4. ДФС України в листі “Щодо порядку реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) банком - платником податку, що перебуває у стадії ліквідації” N 28009/6/99-99-19-03-02-15від 29.12.2015 р. надала роз’яснення щодо вимог законодавства, зокрема ПКУ щодо реєстрації податкових накладних в умовах функціонування системи електронного адміністрування ПДВ.

Лист є індивідуальною податковою консультацією

Далі наводимо текст листа для ознайомлення:

Лист ДФС України “Щодо порядку реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) банком - платником податку, що перебуває у стадії ліквідації” N 28009/6/99-99-19-03-02-15 від 29.12.2015 р.

 

Про розгляд листа

Державна фіскальна служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула лист платника податку щодо порядку реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) банком - платником податку, що перебуває у стадії ліквідації, та повідомляє.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Кодексу відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Кодексом. Зокрема, Кодекс визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Отже, Кодекс є спеціалізованим нормативно-правовим актом у сфері справляння податків і зборів.

Разом з цим Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, зборів на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій (пункт 1.3 статті 1 Кодексу).

Будь-які питання оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства (пункт 7.3 статті 7 Кодексу).

Слід зазначити, що у разі, якщо правила та положення інших актів суперечать правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються правила та положення, визначені Кодексом (пункт 5.2 статті 5 Кодексу).

Отже, будь-які питання нарахування та сплати податків і зборів, в тому числі банками, що перебувають у стадії ліквідації (крім питань погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з банків, на які поширюються норми Закону України від 23 лютого 2012 року N 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"), регулюються виключно Кодексом та не можуть здійснюватись у будь-який інший спосіб, ніж визначений Кодексом.

Відповідно до пункту 36.1 статті 36 Кодексу обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Кодексом, законами з питань митної справи визнається податковим обов'язком.

Податок на додану вартість є непрямим податком, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V Кодексу.

Згідно з підпунктом "а" пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Таким чином, особа, зареєстрована платником податку на додану вартість, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг, які є об’єктом оподаткування податком на додану вартість, визначає за такими операціями податкові зобов’язання з податку та складає податкову накладну за такою операцією у загальновстановленому порядку, яка підлягає обов’язковій реєстрації в ЄРПН.

При цьому Кодексом не передбачено будь-яких виключень щодо нарахування та сплати податку на додану вартість банками, які перебувають у стадії ліквідації.

Щодо реєстрації в ЄРПН податкових накладних слід зазначити, що відповідно до пункту 201.10 статті 201 Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН.

З 1 липня 2015 року система електронного адміністрування ПДВ запрацювала у звичайному режимі, реєстрація податкових накладних, складених починаючи з 01.07.2015 р., в ЄРПН здійснюється виключно на реєстраційну суму, яка визначається згідно з пунктом 2001.3 статті 2001 Кодексу.

Якщо така реєстраційна сума є меншою ніж сума ПДВ, зазначена у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної, платнику податку потрібно збільшити свою реєстраційну суму. Таке збільшення може бути здійснено за рахунок:

отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних (які передбачають збільшення суми компенсації вартості поставлених товарів/послуг), складених, починаючи з 01.07.2015 р., на такого платника та зареєстрованих в ЄРПН;

сплати ПДВ на митниці під час розмитнення товарів, починаючи з 01.07.2015 р.;

поповнення рахунка платника в системі електронного адміністрування ПДВ, відкритого платнику у Держказначействі (електронний рахунок).

Податкова накладна, складена та не зареєстрована в ЄРПН (у тому числі у зв’язку з недостатністю реєстраційної суми), включається платником податку до складу податкових зобов’язань та відображається у податковій звітності з ПДВ у тому звітному (податковому) періоді, в якому її складено.

Щодо застосування адміністративної відповідальності за порушення платниками податку граничних термінів реєстрації податкових накладних, які не надаються контрагенту - платнику податку, в ЄРПН, встановлених статтею 201 Кодексу.

Пунктом 110.1 статті 110 Кодексу передбачено, що платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Зокрема, за порушення з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності, як фінансова, адміністративна або кримінальна.

Відповідно до статті 1631 Кодексу України про адміністративні правопорушення відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України, тягне за собою накладення штрафу у розмірі від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З положень пункту 201.10 статті 201 Кодексу вбачається, що відсутність факту реєстрації в ЄРПН податкової накладної або порушення строків такої реєстрації не є підставою для невідображення суми податку на додану вартість за такими податковими накладними в податкових зобов'язаннях відповідного звітного періоду.

Оскільки відсутність факту реєстрації податкової накладної в ЄРПН за умови відображення сум податку на додану вартість за такою податковою накладною у податкових зобов'язаннях (розділ I податкової декларації з податку на додану вартість) звітного податкового періоду не впливає на декларування платниками податку податкових зобов'язань з податку на додану вартість за відповідний звітний період, то порушення строку реєстрації податкових накладних в ЄРПН не буде порушенням порядку ведення податкового обліку.

 

Голова                                                                                                                   Р.М. Насіров

 

 

5. ДФС України в листі “Щодо окремих питань, пов’язаних з реорганізацією підприємств та податкових наслідків у частині ПДВ” N 27919/6/99-99-19-03-02-15від 28.12.2015 р. надала роз’яснення, що при реорганізації платника ПДВ  шляхом приєднання його до іншого платника податку на додану вартість:

- платник, що реорганізується шляхом приєднання до іншого платника податку на додану вартість, підлягає виключенню з Реєстру платників податку на додану вартість на дату оформлення передавального акта;

- у платника, що реорганізується шляхом приєднання до іншого платника податку на додану вартість, не відбувається нарахування податку на додану вартість та коригування податкового кредиту;

- сума від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, яка обліковується в податковій декларації з податку на додану вартість особи, що реорганізується шляхом приєднання, до податкової звітності новоутвореної особи не переноситься;

- сума надміру сплачених грошових зобов'язань або невідшкодованих податків та зборів платника податків в частині, що перевищує суму грошових зобов'язань або податкового боргу з інших податків, перераховується у розпорядження правонаступників такого платника податків пропорційно його частці в майні, що розподіляється, згідно з розподільним балансом або передаточним актом.

 

Лист є індивідуальною податковою консультацією

 

Далі наводимо текст листа для ознайомлення:

Лист ДФС України “Щодо окремих питань, пов’язаних з реорганізацією підприємств та податкових наслідків у частині ПДВ” N 27919/6/99-99-19-03-02-15 від 28.12.2015 р.

 

Про надання відповіді

Державна фіскальна служба України розглянула звернення платника податку щодо окремих питань, пов’язаних з реорганізацією підприємств та податкових наслідків у частині ПДВ, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі- ПКУ), повідомляє.

Основні правила реєстрації платників податку та порядок їх анулювання, правила визначення податкових зобов’язань, формування податкового кредиту та особливості їх коригування, а також порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету чи до відшкодування з бюджету, визначено розділом V ПКУ з урахуванням особливостей, визначених підрозділом 2 розділу ХХ ПКУ.

Так, порядок реєстрації платників ПДВ та анулювання такої реєстрації здійснюється відповідно до ст. 180 - 184 ПКУ у порядку, затвердженомунаказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 р. N 1588 "Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів".

Для платників ПДВ, які реорганізуються, ПКУ визначені особливості здійснення процедури анулювання реєстрації платників ПДВ та визначення податкових зобов’язань з ПДВ.

Так, відповідно до п. 183.17 ст. 183 ПКУ особа, утворена в результаті реорганізації платника податку (крім особи, утвореної шляхом перетворення), реєструється платником податку як інша новоутворена особа в порядку, визначеному ПКУ, у тому числі у разі, коли до такої особи перейшли обов'язки зі сплати податку у зв’язку з розподілом податкових зобов'язань чи податкового боргу.

Згідно з пп. "б" п. 184.1 ст. 184 ПКУ реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі, якщо особа, зареєстрована як платник податку, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов'язань із податку у випадках, визначених розділом V ПКУ.

Анулювання реєстрації на підставі, визначеній у пп. "б" п. 184.1 ст. 184 ПКУ, здійснюється за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.

Анулювання реєстрації здійснюється на дату:

подання заяви платником податку або прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації;

зазначену в судовому рішенні;

припинення дії договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції або закінчення строку, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку;

що передує дню втрати особою статусу платника податку на додану вартість (п. 184.2 ст. 184 ПКУ).

Згідно з пп. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 ПКУ операції з реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

При цьому на випадки проведення операцій, передбачених пп. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 ПКУ, не поширюється:

визнання продажу за звичайними цінами товарів/послуг, що фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до цього розділу (п. 198.5 ст. 198 ПКУ);

перерахунок сум податкового кредиту у зв’язку із зміною частки використання товарів (послуг) в оподатковуваних і неоподатковуваних операціях (п. 199.6 ст. 199 ПКУ).

У разі якщо платник податків, що реорганізується, має суми надміру сплачених грошових зобов'язань, такі суми підлягають заліку в рахунок його непогашених грошових зобов'язань або податкового боргу за іншими податками. Зазначена сума розподіляється між бюджетами та державними цільовими фондами пропорційно загальним сумам грошового зобов'язання або податкового боргу такого платника податків (п. 98.8 ст. 98 ПКУ).

У разі якщо сума надміру сплачених грошових зобов'язань або невідшкодованих податків та зборів платника податків перевищує суму грошових зобов'язань або податкового боргу з інших податків, сума перевищення перераховується в розпорядження правонаступників такого платника податків пропорційно його частці в майні, що розподіляється, згідно з розподільним балансом або передаточним актом (п. 98.9 ст. 98 ПКУ).

Порядок ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 р. N 765 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 04.02.2014 р. N 217/24994).

Враховуючи зазначене, при реорганізації платника податку на додану вартість шляхом приєднання його до іншого платника податку на додану вартість:

платник, що реорганізується шляхом приєднання до іншого платника податку на додану вартість, підлягає виключенню з Реєстру платників податку на додану вартість на дату оформлення передавального акта;

у платника, що реорганізується шляхом приєднання до іншого платника податку на додану вартість, не відбувається нарахування податку на додану вартість та коригування податкового кредиту;

сума від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, яка обліковується в податковій декларації з податку на додану вартість особи, що реорганізується шляхом приєднання, до податкової звітності новоутвореної особи не переноситься;

сума надміру сплачених грошових зобов'язань або невідшкодованих податків та зборів платника податків в частині, що перевищує суму грошових зобов'язань або податкового боргу з інших податків, перераховується у розпорядження правонаступників такого платника податків пропорційно його частці в майні, що розподіляється, згідно з розподільним балансом або передаточним актом. Це здійснюється за допомогою засобів програмного забезпечення, якими переносяться до інтегрованих карток юридичних осіб - правонаступників облікові дані щодо хронології виникнення зобов’язань чи боргу або надміру сплаченої суми припинених юридичних осіб.

 

Голова                                                                                                                   Р.М. Насіров

 

6. ДФС України в листі “Щодо порядку складання розрахунку коригування до податкової накладної, у якій неправильно заповнено текстову частину” N 27917/6/99-99-19-03-02-15 від 28.12.2015 р. надано роз’яснення, щосума ПДВ, зазначена у податковій накладній, в обов’язкових реквізитах заголовної частини якої допущено помилки і які виправлено шляхом складання розрахунку коригування, може бути включена до складу податкового кредиту після реєстрації такого розрахунку коригування в ЄРПН в періоді його складання, якщо він був зареєстрований своєчасно, а у разі несвоєчасної реєстрації - у періоді, в якому такий розрахунок коригування було зареєстровано в ЄРПН, але не пізніше 365 календарних днів з дати складання такої податкової накладної.

Лист є індивідуальною податковою консультацією

 

Далі наводимо текст листа для ознайомлення:

Лист ДФС України в “Щодо порядку складання розрахунку коригування до податкової накладної, у якій неправильно заповнено текстову частину” N 27917/6/99-99-19-03-02-15від 28.12.2015 р.

 

Про розгляд листа

Державна фіскальна служба України розглянула лист платника податку щодо порядку складання розрахунку коригування до податкової накладної, у якій неправильно заповнено текстову частину, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Згідно з пунктом 192.1 статті 192 Кодексу, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеного в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

У випадку допущення помилки в реквізитах текстової частини податкової накладної платник податків на дату виявлення зазначеної помилки має право скласти розрахунок коригування до такої податкової накладної, в якому всі правильно заповнені реквізити податкової накладної повторюються, а реквізити, в яких допущено помилки, заповнюються без помилок. У цьому випадку цифрові значення табличної частини розрахунку коригування не заповнюються (залишаються пустими).

Якщо розрахунок коригування складено з метою виправлення помилок у податковій накладній, не пов'язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, то такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН постачальником (продавцем) таких товарів/послуг (пункт 192.1 статті 192 Кодексу).

З урахуванням того, що згідно з копіями податкової накладної та розрахунку коригування до неї, доданих до звернення платника податку, індивідуальний податковий номер покупця та сума компенсації вартості поставлених товарів/послуг не змінюються, постачальник зобов’язаний самостійно зареєструвати в ЄРПН розрахунок коригування, в якому виправляються помилки, допущені у текстовій частині податкової накладної.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Кодексу податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Порушення порядку заповнення обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 Кодексу, не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Перелік обов’язкових реквізитів податкової накладної, зокрема, включає повну або скорочену назву покупця і продавця, опис (номенклатуру) товарів/послуг. За інформацією, наведеною у листі платника податку, розрахунки коригування були складені постачальником запитувача з метою виправлення, у тому числі, таких неправильно заповнених обов’язкових реквізитів податкової накладної.

Отже, сума ПДВ, зазначена у податковій накладній, в обов’язкових реквізитах заголовної частини якої допущено помилки і які виправлено шляхом складання розрахунку коригування, може бути включена до складу податкового кредиту після реєстрації такого розрахунку коригування в ЄРПН в періоді його складання, якщо він був зареєстрований своєчасно, а у разі несвоєчасної реєстрації - у періоді, в якому такий розрахунок коригування було зареєстровано в ЄРПН, але не пізніше 365 календарних днів з дати складання такої податкової накладної.

 

Голова                                                                                                        Р. М. Насіров

 

7. ДФС України в листі “Щодо порядку складання постачальниками електроенергії податкових накладних за операціями з отримання плати за перетікання реактивної енергії” N 27878/6/99-99-19-03-02-15від 28.12.2015 р. надала роз’яснення, що з метою оподаткування податком на додану вартість  операція з постачання електроенергії (активної) є операцією з постачання товару, а плата за перетікання реактивної електроенергії є платою за послуги.

У випадку, якщо постачальник електроенергії отримує від покупця плату за перетікання реактивної електроенергії, то зважаючи на те, що плата за перетікання реактивної електроенергії визначається у гривнях та не має окремої одиниці обліку, при заповненні податкової накладної за такою операцією у графі 5.1 зазначається "послуга", а графа 5.2 не заповнюється. Оскільки плата за перетікання реактивної електроенергії є платою за послуги та відповідно не є підакцизним товаром, графа 4 "Код товару згідно з УКТ ЗЕД" податкової накладної у разі постачання такої послуги не заповнюється.

Лист є індивідуальною податковою консультацією

 

Далі наводимо текст листа для ознайомлення:

Лист ДФС України “Щодо порядку складання постачальниками електроенергії податкових накладних за операціями з отримання плати за перетікання реактивної енергії” N 27878/6/99-99-19-03-02-15від 28.12.2015 р.

 

Про розгляд листа

Державна фіскальна служба України розглянула лист платника податку щодо порядку складання постачальниками електроенергії податкових накладних за операціями з отримання плати за перетікання реактивної енергії та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що електрична та теплова енергія, газ, пар, вода, повітря, охолоджене чи кондиційоване з метою застосування терміна "постачання товарів" вважаються товаром.

Згідно з пунктом 5.3 статті 5 розділу І Кодексу терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Відповідно до розділу I "Загальні положення" Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики в Україні від 31 липня 1996 року N 28 (зареєстрована у Міністерстві юстиції України 02.08.1996 р. за N 417/1442) (далі - Правила N 28), електрична енергія (активна) - енергоносій, який виступає на ринку як товар, що відрізняється від інших товарів особливими споживчими якостями та фізико-технічними характеристиками (одночасність виробництва та споживання, неможливість складування, повернення, переадресування), які визначають необхідність регулювання та регламентації використання цього товару.

Електрична енергія (реактивна) - технологічно шкідлива циркуляція електричної енергії між джерелами електропостачання та приймачами змінного електричного струму, викликана електромагнітною незбалансованістю електроустановок.

Плата за перетікання реактивної електроенергії - плата за послуги, які електропередавальна організація або власник технологічних електричних мереж змушені надавати споживачу, якщо він експлуатує електромагнітно незбалансовані електроустановки.

Таким чином, Правилами N 28 розділено поняття електроенергії (активної) та плати за перетікання реактивної електроенергії, визначаючи останню платою за послуги, а не за поставлений товар.

Отже, з метою оподаткування податком на додану вартість  операція з постачання електроенергії (активної) є операцією з постачання товару, а плата за перетікання реактивної електроенергії є платою за послуги.

Порядок заповнення податкової накладної у разі постачання послуг роз’яснено листом ДФС від 28.01.2015 р. N 2394/7/99-99-19-03-02-17, який надіслано головним управлінням ДФС в областях, м. Києві, Міжрегіональному головному управлінню ДФС - Центральному офісу з обслуговування великих платників для використання в роботі та проведення роз’яснювальної роботи серед платників податків, а також розміщено на офіційному порталі ДФС.

Зокрема, у листі зазначено, що у разі якщо вартість послуги визначається із застосуванням одиниць обліку, які відображаються у первинних документах, регістрах бухгалтерського обліку, то у графах 5.1 та 5.2 податкової накладної зазначаються одиниці виміру (умовне позначення і код) згідно з КСПОВО.

У разі якщо послуга, що надається, не має одиниці обліку, у графі 5.1 зазначається "послуга", а графа 5.2 не заповнюється.

Отже, якщо постачальник електроенергії отримує від покупця плату за перетікання реактивної електроенергії, то зважаючи на те, що плата за перетікання реактивної електроенергії визначається у гривнях та не має окремої одиниці обліку, при заповненні податкової накладної за такою операцією у графі 5.1 зазначається "послуга", а графа 5.2 не заповнюється.

При цьому, оскільки плата за перетікання реактивної електроенергії є платою за послуги та відповідно не є підакцизним товаром, графа 4 "Код товару згідно з УКТ ЗЕД" податкової накладної у разі постачання такої послуги не заповнюється.

 

Голова                                                                                                        Р. М. Насіров

 

8. ДФС України в листі “Щодо нарахування та сплати податку на додану вартість у магазині безмитної торгівлі при наданні маркетингових послуг нерезиденту на безмитній території” N 27876/6/99-99-19-03-02-15від 28.12.2015 р. надала роз’яснення, що при наданні маркетингових послуг резидентом - платником ПДВ нерезиденту місцем постачання таких послуг є митна територія України, незалежно від того, що послуги надаються в магазині безмитної торгівлі.  У податковій накладній, яка складається при наданні маркетингових послуг резидентом - платником ПДВ нерезиденту, у верхній лівій частині робиться відповідна помітка "X" та зазначається тип причини 02 - "Постачання неплатнику податку" Така податкова накладна реєструється в Єдиному реєстрі податкових накладних та не видається отримувачу послуг (нерезиденту).

Лист є індивідуальною податковою консультацією

 

Далі наводимо текст листа для ознайомлення:

Лист ДФС України “Щодо нарахування та сплати податку на додану вартість у магазині безмитної торгівлі при наданні маркетингових послуг нерезиденту на безмитній території” N 27876/6/99-99-19-03-02-15від 28.12.2015 р.

 

Про розгляд листа

Державна фіскальна служба України розглянула лист платника податку щодо нарахування та сплати податку на додану вартість у магазині безмитної торгівлі при наданні маркетингових послуг нерезиденту на безмитній території та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 Кодексу об’єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.

Відповідно до пункту 186.4 статті 186 Кодексу місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 статті 186 Кодексу.

Зважаючи на те, що маркетингові послуги не включено до переліків послуг, визначених пунктами 186.2 та 186.3 статті 186 Кодексу, місце постачання таких послуг визначається за місцем реєстрації постачальника.

Отже, при наданні маркетингових послуг резидентом - платником ПДВ нерезиденту місцем постачання таких послуг є митна територія України, незалежно від того, що послуги надаються в магазині безмитної торгівлі.

Щодо складання податкової накладної при наданні резидентом платником ПДВ нерезиденту зазначених вище послуг слід зазначити таке.

Відповідно до пункту 201.4 статті 201 Кодексу податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання послуг згідно з пунктом 187.1 статті 187 Кодексу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У податковій накладній, яка складається при наданні маркетингових послуг резидентом - платником ПДВ нерезиденту, у верхній лівій частині робиться відповідна помітка "X" та зазначається тип причини 02 - "Постачання неплатнику податку" (пункт 9 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 р. N 957). Така податкова накладна реєструється в Єдиному реєстрі податкових накладних та не видається отримувачу послуг (нерезиденту).

 

Голова                                                                                                       Р. М. Насіров

 

9. ДФС України в листі “Щодо включення сільськогосподарським підприємством - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (далі - с/г підприємство) до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених при отриманні в оренду сільськогосподарської техніки у межах договору фінансового лізингу” N 27877/6/99-99-19-03-02-15 від 28.12.2015 р. надано роз’яснення, що на дату фактичної передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу такий лізингоотримувач - с/г підприємство має право включити до складу податкового кредиту, сформованого у декларації 0121 - 0123, суму ПДВ, нараховану/сплачену з повної вартості об’єкта лізингу, за умови, що об’єкт лізингу буде використовуватися у виробництві сільськогосподарської продукції та за наявності зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної.

 

Лист є індивідуальною податковою консультацією.

 

Далі наводимо текст листа для ознайомлення:

ДФС України в листі “Щодо включення сільськогосподарським підприємством - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (далі - с/г підприємство) до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених при отриманні в оренду сільськогосподарської техніки у межах договору фінансового лізингу” N 27877/6/99-99-19-03-02-15від 28.12.2015 р.

 

Про розгляд листів

Державна фіскальна служба України розглянула лист платника податку щодо включення сільськогосподарським підприємством - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (далі - с/г підприємство) до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених при отриманні в оренду сільськогосподарської техніки у межах договору фінансового лізингу, та в межах компетенції повідомляє.

Відповідно до Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 р. N 966 (далі - Порядок N 966), платники податку, які згідно зі статтею 209 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, крім декларації 0110, у якій відображаються розрахунки з бюджетом, подають податкову декларацію з позначкою "0121"/"0122"/"0123" (далі - декларація 0121 - 0123), яка є невід'ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціального режиму, установленого указаною статтею.

Відповідно до підпункту 209.15.1 пункту 209.15 статті 209 Кодексу сільськогосподарське підприємство, яке обрало спеціальний режим оподаткування, має право включити до складу податкового кредиту декларації 0121 - 0123 виробничі фактори, зокрема, товари/послуги, які придбаваються таким сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які придбаваються (споруджуються) з метою їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції.

Відповідно до пункту 187.6 статті 187 Кодексу датою виникнення податкових зобов'язань орендодавця (лізингодавця) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичної передачі об'єкта фінансової оренди (лізингу) у користування орендарю (лізингоотримувачу).

Отже, на дату фактичної передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу такий лізингоотримувач - с/г підприємство має право включити до складу податкового кредиту, сформованого у декларації 0121 - 0123, суму ПДВ, нараховану/сплачену з повної вартості об’єкта лізингу, за умови, що об’єкт лізингу буде використовуватися у виробництві сільськогосподарської продукції та за наявності зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної.

У разі якщо об’єкт лізингу призначається для використання не в сільськогосподарській діяльності платника, нарахована/сплачена сума ПДВ з вартості об’єкта лізингу включається до складу податкового кредиту, який визначається в основній декларації з податку на додану вартість (0110).

 

Голова                                                                                                        Р. М. Насіров

 

10. ДФС України в листі “Щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з виплати продавцем винагороди у грошовій формі (бонусу) покупцю за досягнення відповідних показників (зокрема, здійснення закупівлі товарів необхідного обсягу у постачальника, відсутність простроченої заборгованості покупця перед постачальником)” N 27874/6/99-99-19-03-02-15від 28.12.2015 р. надала роз’яснення, що при виплаті продавцем винагороди у грошовій формі (бонусу) покупцю за досягнення відповідних показників обсягу придбання об’єктом оподаткування ПДВ є маркетингові послуги, які надаються покупцем, а винагорода у грошовій формі (бонуси), в свою чергу, є компенсацією вартості таких послуг.

Відпоідно, у покупця (платника ПДВ) при отриманні від продавця (платника ПДВ) винагороди в грошовій формі (бонусу) у зв’язку з досягненням відповідних показників (зокрема, здійснення закупівлі товарів необхідного обсягу у постачальника, відсутність простроченої заборгованості перед постачальником) виникають податкові зобов’язання з ПДВ на суму отриманої винагороди (бонусу). Базою оподаткування ПДВ, відповідно до пункту 188.1 статті 188 Кодексу, у цьому випадку буде сума отриманої винагороди (сума бонусів).

Лист є індивідуальною податковою консультацією

 

Далі наводимо текст листа для ознайомлення:

Лист ДФС України “Щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з виплати продавцем винагороди у грошовій формі (бонусу) покупцю за досягнення відповідних показників (зокрема, здійснення закупівлі товарів необхідного обсягу у постачальника, відсутність простроченої заборгованості покупця перед постачальником)” N 27874/6/99-99-19-03-02-15 від 28.12.2015 р.

 

 

Про розгляд листа

Державна фіскальна служба України розглянула лист платника податку щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з виплати продавцем винагороди у грошовій формі (бонусу) покупцю за досягнення відповідних показників (зокрема, здійснення закупівлі товарів необхідного обсягу у постачальника, відсутність простроченої заборгованості покупця перед постачальником) та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Кодексу об’єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.

Постачання послуг, згідно з підпунктом 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Кодексу - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Згідно з підпунктом 14.1.108 пункту 14.1 статті 14 Кодексу маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків.

Одним із методів, які використовуються постачальниками для просування товарів на ринку, є сплата мотиваційних та стимулюючих виплат (премій, бонусів, інших заохочень) на користь третіх осіб (організацій, які придбавають товари у постачальника та здійснюють їх збут (дистриб’ютори), які є винагородою за досягнення певних економічних показників третіми особами (дистриб’юторами) у межах своєї основної діяльності та сприяють пожвавленню збуту товарів постачальника, стимулюють просування товарів у каналах дистрибуції.

Оскільки мотиваційні та стимулюючі виплати (премії, бонуси, інші заохочення), які сплачуються офіційним дистриб’ютором (постачальником продукції (робіт, послуг)), зокрема, за точність закупівельних прогнозів, виконання узгодженого плану закупівель, дотримання асортименту товарів), спрямовуються на стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), такі виплати визначаються як оплата маркетингових послуг.

Отже, при виплаті продавцем винагороди у грошовій формі (бонусу) покупцю за досягнення відповідних показників обсягу придбання об’єктом оподаткування ПДВ є маркетингові послуги, які надаються покупцем, а винагорода у грошовій формі (бонуси), в свою чергу, є компенсацією вартості таких послуг.

Таким чином, у покупця (платника ПДВ) при отриманні від продавця (платника ПДВ) винагороди в грошовій формі (бонусу) у зв’язку з досягненням відповідних показників (зокрема, здійснення закупівлі товарів необхідного обсягу у постачальника, відсутність простроченої заборгованості перед постачальником) виникають податкові зобов’язання з ПДВ на суму отриманої винагороди (бонусу).

Базою оподаткування ПДВ, відповідно до пункту 188.1 статті 188 Кодексу, у цьому випадку буде сума отриманої винагороди (сума бонусів).

 

Голова                                                                                                        Р. М. Насіров

 

В ЧАСТИНІ АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ

11. ДФС України в листі “Про виправлення помилок при адмініструванні акцизного податку з роздрібних продажів” № 48131/7/99-99-19-03-03-17 від 31.12.2015 р. надала роз’яснення:

- щодо методики нарахування 5 - відсоткового акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами;

- щодо порядку відображення у фіскальному чеку реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) суми акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами

- щодо подання Декларації, коригування задекларованих податкових зобов'язань, сплати задекларованої суми акцизного податку, повернення помилково сплаченої суми платниками податків, що знаходяться на обліку у Центральному офісі.

 

Далі наводимо текст листа для ознайомлення:

ДФС України в листі “Про виправлення помилок при адмініструванні акцизного податку з роздрібних продажів” № 48131/7/99-99-19-03-03-17 від 31.12.2015 р.

 

Державна фіскальна служба України за результатами зустрічі, що відбулася за ініціативою Європейської Бізнес Асоціації (далі – Асоціація) з представниками компаній-членів Асоціації, та у зв'язку з численними запитами платників податків повідомляє щодо питань:

методики нарахування 5- відсоткового акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами;

порядку відображення у фіскальному чеку суми акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами;

подання декларації, коригування задекларованих податкових зобов'язань, сплати задекларованої суми акцизного податку платниками податків, що знаходяться на обліку у Міжрегіональному головному управлінні ДФС - Центральному офісі з обслуговування великих платників (далі – Центральний офіс).

Щодо методики нарахування 5 - відсоткового акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами

Згідно з п.п. 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 Кодексу базою оподаткування є вартість (з податком на додану вартість) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 Кодексу.

Отже, враховуючи викладене вище, акцизний податок з роздрібних продажів нараховується на вартість (роздрібну ціну продажу) з податком на додану вартість підакцизних товарів та не включається до бази оподаткування ПДВ таких операцій.

Сума податкового зобов’язання з акцизного податку з роздрібних продажів (Пза) обчислюється за формулою:

ПЗа = ФРЦ:105х5, де

ФРЦ – фактична роздрібна ціна (ціна у фіскальному чеку) з урахуванням ПДВ та нарахованого на цю ціну акцизного податку.

Сума податкового зобов’язання з ПДВ (ПЗпдв) буде складати:

ПЗпдв = (ФРЦ – Пза):120х20.

Наприклад, за умови, що фактична роздрібна ціна підакцизних товарів (ціна у фіскальному чеку) дорівнюватиме 126 грн, включаючи ПДВ та акцизний податок з роздрібних продажів, то сума податкового зобов'язання з ПДВ – 20 грн, а сума податкового зобов'язання з акцизного податку – 6 гривень. Зазначений приклад підтверджується таким розрахунком:

ПЗа= 126:105х5=6 грн.,

ПЗпдв = (126 - 6):120х20=20 гривень.

При складанні податкової звітності – декларації акцизного податку (далі – Декларація) нарахування акцизного податку з роздрібного продажу відображаються таким чином.

Наприклад, за місяць суб’єктом господарювання продано підакцизних товарів (лікеро-горілчаної продукції) загальною вартістю (включаючи ПДВ та акцизний податок з роздрібних продажів) 126 гривень. Їх вартість з ПДВ та без акцизного податку становитиме 120 гривень (126 - (126 : 105 х 100)) та буде відображена в рядку 1 граф 3 та 5 додатка 6 до Декларації.

Сума податкового зобов’язання з акцизного податку, що підлягає сплаті до бюджету (рядок 1, графа 7 додатка 6 до Декларації), становитиме 6 гривень (ПЗа = 120 х 5 : 100) та загальна сума податкових зобов'язань переноситься до розділу Ґ Декларації, а саме у графу Ґ1 «Усього податкових зобов'язань, у тому числі з:» як сума граф Ґ1.1 - Ґ1.11. Також суб’єктом господарювання заповнюється рядок Ґ2 розділу Ґ Декларації, в якому зазначаються податкові зобов'язання в розрізі відповідних кодів адміністративно-територіальних одиниць (КОАТУУ), на території яких суб’єкт господарювання здійснює роздрібну торгівлю підакцизними товарами.

Щодо порядку відображення у фіскальному чеку реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) суми акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами

ДФС листом від 31.01.2015 № 3121/7/99-99-22-07-03-17 роз'яснила порядок відображення у фіскальних чеках РРО акцизного податку залежно від модифікації РРО. Звертаємо увагу, що зазначене роз’яснення залишається незмінним.

Разом з цим повідомляємо, що на сьогодні проект наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)» (далі – проект наказу), який, зокрема, містить вимоги щодо необхідності обов’язкового відображення акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів в розрахункових документах, погоджено в центральних органах виконавчої влади та знаходиться на погодженні у Національному банку України. Найближчим часом проект наказу буде подано до Міністерства юстиції України на державну реєстрацію.

Щодо подання Декларації, коригування задекларованих податкових зобов'язань, сплати задекларованої суми акцизного податку, повернення помилково сплаченої суми платниками податків, що знаходяться на обліку у Центральному офісі

Згідно із п. 63.8 ст. 63 Кодексу особливості обліку платників податків за окремими податками, а також окремих категорій платників податків установлюються відповідними розділами Кодексу.

Розділом VI Кодексу «Акцизний податок» передбачено, що особи – суб'єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання Декларації за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність (п.п. 212.3.1¹ п. 212.3 ст. 212 Кодексу), та сплачують податок за місцем здійснення реалізації таких товарів (п.п. 222.3.2 п. 222.3 ст. 222 Кодексу).

Податкова Декларація подається за звітний період контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п.49.1 ст.49 Кодексу), а саме суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, подає щомісяця не пізніше 20 числа наступного періоду контролюючому органу за місцем реєстрації (тобто за місцем розташування пункту продажу підакцизних товарів) декларацію акцизного податку (п. 223.2 ст. 223 Кодексу).

Суми податку перераховуються до бюджету суб'єктом господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом (п.п. 222.3.1 п. 222.3 ст. 222 Кодексу), для подання податкової Декларації за місячний податковий період.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Кодексу платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Відповідно до п. 17 розділу ІІІ Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 “Про затвердження форми декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку”, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 року за № 105/26550, платник, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження або завищення податкового зобов’язання минулих звітних (податкових) періодів, зобов’язаний надати:

або уточнюючу Декларацію разом із розрахунком суми акцизного податку, що збільшує або зменшує податкові зобов’язання внаслідок виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах (додаток 8 до Декларації) (далі – додаток 8), і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків такої суми до подання уточнюючої Декларації;

або розрахунок суми акцизного податку, що збільшує або зменшує податкові зобов’язання внаслідок виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах (додаток 8) у складі звітної (звітної нової) Декларації за звітний (податковий) період, що настає за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, і сплатити суму податкового зобов’язання за звітний (податковий) період, суму недоплати та штраф у розмірі п’яти відсотків суми такої недоплати до подання звітної (звітної нової) Декларації.

Для уточнення сум акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів платником подається уточнююча Декларація з додатком 6 та додатком 8. Зазначаємо, що додаток 6 та додаток 8 подаються окремо по кожній адміністративно-територіальній одиниці в розрізі підакцизної продукції.

Тобто при уточненні сум акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів в уточнюючій Декларації повинна зберігатися рівність – кількість додатків 6 до уточнюючої Декларації повинна дорівнювати кількості додатків 8 до уточнюючої Декларації.

Статтею 43 Кодексу встановлено умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань.

Відповідно до пункту 43.3 статті 43 Кодексу обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Згідно із пунктом 43.4 статті 43 Кодексу платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Отже, платники акцизного податку з роздрібного продажу, які помилково подали Декларацію акцизного податку з відповідним додатком до Центрального офісу та сплатили зобов'язання за даним податком на рахунки, відкриті Центральним офісом, а не до контролюючих органів, що обслуговують адміністративно-територіальну одиницю, де розташовано пункт роздрібного продажу підакцизних товарів, мають право:

1.Подати уточнюючу Декларацію акцизного податку до Центрального офісу за ті податкові періоди, за які Декларація була надана до Центрального офісу. У таких уточнюючих Деклараціях необхідно зазначити зменшення податкових зобов'язань до нуля, внаслідок чого у суб’єкта господарювання зі сплати акцизного податку з роздрібного продажу виникне право на повернення помилково сплаченої суми акцизного податку.

Відповідно до п. 43.4 ст. 43 Кодексу надати до Центрального офісу заяву про повернення помилково сплаченої суми акцизного податку, в якій зазначити напрям перерахування коштів: на погашення грошового зобов'язання з інших платежів, зокрема з рахунку, відкритого Центральним офісом для обліку платежів акцизного податку з роздрібного продажу, сплачених великими платниками податків, на рахунки, передбачені для сплати цього податку, відкриті в адміністративно-територіальних одиницях, де розташовано пункти роздрібного продажу підакцизних товарів такого платника.

Подати Декларації до контролюючих органів, які обслуговують адміністративно-територіальні одиниці, на яких розташовано пункти роздрібного продажу підакцизних товарів платника.

Головним управлінням ДФС в областях, м. Києві, Міжрегіональному головному управлінню ДФС - Центральному офісу з обслуговування великих платників терміново довести зазначений лист до відома платників податків і підпорядкованих підрозділів та забезпечити його врахування при проведенні контрольно-перевірочної роботи та апеляційних процедур.

 

Голова                                                                                                                   Р.М. Насіров

 

 

В ЧАСТИНІ ОРГАНІЗАЦІЇ КАДРОВОЇ РОБОТИ ТА ОПЛАТИ ПРАЦІ ПРАЦІВНИКІВ

12. Міністерство соціальної політики в листі “Щодо графіка відпусток” N 475/13/116-15 від 25.08.2015 р. надало роз’яснення щодо необхідності складання графіків відпусток на кожен робочий рік не пізніше 5 січня. У випадку укладення трудового договору з працівником після затвердження графіка відпусток до нього можуть бути внесені відповідні зміни та доповнення. При складанні графіка відпусток (чи внесенні до нього змін) роботодавець враховує побажання зазначених категорій працівників.

 

Далі наводимо текст листа для ознайомлення:

Лист Міністерства соціальної політики “Щодо графіка відпусток” N 475/13/116-15 від 25.08.2015 р.

 

Щодо надання роз'яснення

(Витяг)

Департамент заробітної плати та умов праці розглянув звернення і в межах компетенції повідомляє.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про відпустки" (далі - Закон) черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, і доводиться до відома всіх працівників. Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов'язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну.

В Україні продовжують діяти Типові правила внутрішнього трудового розпорядку для робітників і службовців підприємств, установ, організацій, затверджені Держкомпраці СРСР за погодженням з ВЦРПС від 20.07.84 р. Пункт 20 Типових правил передбачає, що графіки відпусток складаються на кожен робочий рік не пізніше 5 січня.

У випадку укладення трудового договору з працівником після затвердження графіка відпусток до нього можуть бути внесені відповідні зміни та доповнення.

Частиною тринадцятою статті 10 Закону визначені категорії осіб, за бажанням яких щорічні відпустки надаються в зручний для них час.

Таким чином, при складанні графіка відпусток (чи внесенні до нього змін) роботодавець враховує побажання зазначених категорій працівників.

 

Директор Департаменту                                                                                  О. Товстенко

 

В ЧАСТИНІ ПДФО, ВІЙСЬКОВОГО ЗБОРУ ТА ЄДИНОГО ВНЕСКУ

 

13. ДФС України в листі “Щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб, військовим збором та нарахування і утримання єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з середньої заробітної плати працівника установи, призваного на збори” N 28265/6/99-99-17-03-03-15 від 31.12.2015 р. надала роз’яснення, що дохід у вигляді середньої заробітної плати, який виплачується установою, де працює військовозобов'язаний, призваний на збори, є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб, військовим збором і базою нарахування та утримання єдиного внеску на загальних підставах.

Лист є індивідуальною податковою консультацією.

 

Далі наводимо текст листа для ознайомлення:

Лист ДФС України “Щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб, військовим збором та нарахування і утримання єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з середньої заробітної плати працівника установи, призваного на збори” N 28265/6/99-99-17-03-03-15 від 31.12.2015 р.

 

Державна фіскальна служба Україна розглянула лист щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб, військовим збором та нарахування і утримання єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з середньої заробітної плати працівника установи, призваного на збори, і в межах компетенції повідомляє таке.

Відповідно до абзацу другого ст. 119 Кодексу законів про працю України працівникам, які, зокрема, залучаються до виконання обов'язків, передбачених Законом України від 25 березня 1992 року N 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон N 2232), надаються гарантії та пільги згідно із цим Законом.

Частиною 11 ст. 29 Закону N 2232 передбачено, що за призваними на збори військовозобов'язаними на весь період зборів, зокрема й на час проїзду до місця їх проведення і назад, на підприємстві, в установі, організації будь-якого підпорядкування і форми власності зберігається місце роботи, обіймана посада та середня заробітна плата. При цьому виплата середньої заробітної плати військовозобов'язаним за весь період зборів та резервістам за час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 13 ст. 29 Закону N 2232).

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2006 року N 1644 "Про порядок і розміри грошового забезпечення та заохочення військовозобов'язаних та резервістів" (далі - Постанова N 1644) установлено, що виплата середнього заробітку військовозобов'язаним, у тому числі резервістам, призваним на збори, проводиться підприємствами, установами та організаціями, в яких працюють призвані на збори громадяни, з наступним відшкодуванням цих витрат за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на утримання Міністерства оборони та інших центральних органів виконавчої влади, які здійснюють керівництво військовими формуваннями.

Відповідно до Постанови N 1644 Міноборони наказом від 12.03.2007 р. N 80 затверджено Інструкцію про умови виплати грошового забезпечення та заохочення військовозобов'язаних та резервістів, грошової виплати резервістам (далі - Інструкція), згідно із пунктами 7 - 8 якої за військовозобов'язаними, призваними на збори, зберігається на весь період зборів, уключаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, місце роботи, займана посада та середній заробіток як на основній, так і на сумісних роботах. Особам, призваним на збори, виплачується заробітна плата за відпрацьований час до дня припинення роботи у зв’язку з від'їздом на збори, а також середня заробітна плата за перші півмісяця зборів. За решту часу перебування на зборах виплата заробітної плати провадиться у звичайні строки, установлені на підприємстві, в установі чи організації, де працює військовозобов'язаний.

Виплата середнього заробітку військовозобов'язаним, призваним на збори, провадиться підприємствами, установами та організаціями, де працюють (працювали) призвані на збори, з подальшим відшкодуванням цих витрат військовими комісаріатами (п. 11 Інструкції).

Пунктом 12 Інструкції визначено, що підприємства, установи та організації для покриття витрат на виплату середньої заробітної плати військовозобов'язаним, призваним на збори, подають до районного військового комісаріату, у якому перебувають на обліку військовозобов'язані, рахунки, котрі акцептуються і передаються до обласного військового комісаріату для оплати. Відшкодуванню підлягають всі витрати, пов'язані з виплатою середнього заробітку (у тому числі і єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування).

Середній заробіток військовозобов'язаних, призваних на збори, розраховується підприємствами, установами та організаціями, де працюють (працювали) призвані на збори, відповідно до чинних нормативно-правових актів (п. 13 Інструкції).

Порядок обчислення середньої заробітної плати затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року N 100.

Відповідно до Положення про Міністерство оборони України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року N 406/2011 "Про Положення про Міністерство оборони України та Положення про Генеральний штаб Збройних Сил України", Міноборони з метою організації своєї діяльності, зокрема, організовує розгляд звернень громадян з питань, пов'язаних із діяльністю Збройних Сил, Міноборони, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, а також щодо актів, які ними видаються, забезпечує у порядку, визначеному законодавством, доступ до публічної інформації, розпорядником якої є Міноборони.

Отже, питання порядку відшкодування військовими комісаріатами підприємствам, установам та організаціям витрат на виплату середньої заробітної плати військовозобов'язаним, призваним на збори, знаходиться у правовому полі Міноборони.

Разом з тим, оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України (далі - Кодекс), пп. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 якого передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Відповідно до пп. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Кодексу заробітна плата для цілей розділу IV цього Кодексу - це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Відповідно до п. 164.6 ст. 164 Кодексу під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за наявності.

Пунктом 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" визначено, що базою нарахування єдиного внеску для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, що визначаються згідно із Законом України від 24 березня 1995 року N 108/95-ВР "Про оплату праці".

Згідно з пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставки податку 15(20) відс., визначені ст. 167 Кодексу.

Крім того, згідно із пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Кодексу доходи, визначені ст. 163 Кодексу, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включається дохід у вигляді заробітної плати, є об'єктом оподаткування військовим збором.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу, за ставкою 1,5 відсотка (пп. 1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу).

Враховуючи зазначене, дохід у вигляді середньої заробітної плати, який виплачується установою, де працює військовозобов'язаний, призваний на збори, є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб, військовим збором і базою нарахування та утримання єдиного внеску на загальних підставах.

Разом з тим, особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду (пп. "б" п. 176.2 ст. 176 Кодексу).

Згідно з Довідником ознак доходів, наведених у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 р. N 4, під ознакою доходу "101" відображаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Відповідно до п. 9 розділу IV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 р. N 435 (далі - Порядок N 435), таблиця 6 додатка 4 до Порядку N 435 призначена для формування страхувальником у розрізі кожної застрахованої особи відомостей про суми нарахованої їй заробітної плати (доходу) у звітному місяці. Такі відомості формуються з урахуванням кодів категорій застрахованих осіб, визначених у додатку 2 до Порядку N 435 у, а саме: особам, яким нарахований середній заробіток під час проходження військових зборів, присвоюється код категорії 1.

 

Голова                                                                                                                   Р.М. Насіров

 

14. ДФС України в листі “Щодо нарахування (утримання) податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) на доходи, які виплачуються юридичною особою фізичній особі - підприємцю - платнику єдиного податку, який на момент виплати втратив статус суб’єкта підприємницької діяльності” N 28264/6/99-99-17-03-03-15 від 31.12.2015 р. надала роз’яснення, що дохід, який виплачується  такій фізичній особі включається до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інші доходи та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставками 15(20) відс. (звертаємо увагу, що відповідь надана в редакції ПКУ станом на 31.12.2015 р.), військовим збором за ставкою 1,5 відсотка. Разом з цим зазначений дохід не є базою нарахування і утримання єдиного внеску.

Лист є індивідуальною податковою консультацією

 

Далі наводимо текст листа для ознайомлення:

Лист ДФС України “Щодо нарахування (утримання) податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) на доходи, які виплачуються юридичною особою фізичній особі - підприємцю - платнику єдиного податку, який на момент виплати втратив статус суб’єкта підприємницької діяльності” N 28264/6/99-99-17-03-03-15 від 31.12.2015 р.

 

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо нарахування (утримання) податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) на доходи, які виплачуються юридичною особою фізичній особі - підприємцю - платнику єдиного податку, який на момент виплати втратив статус суб’єкта підприємницької діяльності, і в межах компетенції повідомляє таке.

Поняття "фізична особа" та "фізична особа - підприємець" у законодавчому розумінні мають різний податковий статус та порядок оподаткування отриманих ними доходів.

Так, правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку регламентується главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України (далі - Кодекс).

Відповідно до пп. 1 п. 292.1 ст. 292 Кодексу доходом для фізичної особи - підприємця - платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу.

При цьому платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об'єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності фізичної особи та оподатковувані згідно із главою 1 розділу XIV Кодексу (п. 297.1 ст. 297 Кодексу).

Разом з цим п. 299.1 ст. 299 Кодексу встановлено, що реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (далі - Реєстр).

За бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно отримати витяг з Реєстру (п. 299.9 ст. 299 Кодексу).

Водночас п. 299.13 ст. 299 Кодексу передбачено, що з метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, щоденно оприлюднює для безоплатного та вільного доступу на Єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та власному офіційному веб-сайті такі дані з Реєстру:

податковий номер (для юридичної особи);

прізвище, ім'я, по батькові для фізичної особи;

дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;

ставку єдиного податку;

групу платника податку;

види господарської діяльності;

дату виключення з реєстру платників єдиного податку.

При цьому реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з Реєстру за рішенням контролюючого органу у разі, зокрема, припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - у день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення (п. 299.10 ст. 299 Кодексу).

Отже, з метою уникнення порушень чинного законодавства, юридичній особі, яка має господарські відносини з фізичною особою - підприємцем - платником єдиного податку, достатньо на дату виплати доходів такому платнику мати інформацію з Реєстру, оприлюдненому на офіційному веб-сайті ДФС.

Разом з цим, якщо на дату виплати доходу фізична особа - підприємець - платник єдиного податку втратила свій податковий статус у зв’язку з припиненням своєї підприємницької діяльності і на підставі повідомлення від державного реєстратора виключена з Реєстру, то виплачений такій фізичній особі дохід оподатковується за правилами, визначеними Кодексом та Законом України від 08 липня 2010 року N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 2464).

Так, згідно з пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу.

Відповідно до п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 15(20) відс. бази оподаткування щодо нарахованих (виплачених, наданих) доходів, крім випадків, визначених у пп. 167.2 - 167.6 ст. 167 Кодексу.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок (пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу).

Крім того, об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу), зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу.

Ставка збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (пп. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу (пп. 1.4 п. 161підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Платники збору зобов'язані забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені ст. 176 Кодексу (пп. 1.6 п. 161підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон N 2464.

Згідно з частиною першої ст. 4 Закону N 2464 платниками єдиного внеску є, зокрема:

роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;

фізичні особи, які виконують роботи (надають послуги) у роботодавців за цивільно-правовими договорами (крім фізичних осіб - підприємців, якщо виконувані ними роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 7 Закону N 2464 базою нарахування єдиного внеску для роботодавців та найманих працівників або фізичних осіб, які виконують роботи за цивільно-правовими договорами, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно із Законом України від 24 березня 1995 року N 108/95-ВР "Про оплату праці" та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими договорами.

Враховуючи викладене, дохід, який виплачується фізичній особі включається до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інші доходи та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставками 15(20) відс., військовим збором за ставкою 1,5 відсотка. Разом з цим зазначений дохід не є базою нарахування і утримання єдиного внеску.

Одночасно зауважуємо, що юридична особа як податковий агент несе відповідальність відповідно до ст. 119 та ст. 127 Кодексу.

 

Голова                                                                                                        Р. М. Насіров

 

 

15. ДФС України в листі “Щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором подарунків, які надаються працівникам інших підприємств” N 28032/6/99-99-17-03-03-15 від 29.12.2015 р. надала наступні роз’яснення:

- якщо вартість подарунка, який надається платнику податків не перевищує 50 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2015 року - 609 грн.), то вона не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб. У разі якщо вартість подарунка перевищує вказаний розмір, то сума такого перевищення оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставками 15 (20) відс. як додаткове благо з урахуванням підвищуючого коефіцієнта, передбаченого п. 164.5 Кодексу;

- враховуючи, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість подарунків, яка не перевищує у 2015 році 609 грн. у розрахунку на місяць, то такий дохід не є об’єктом оподаткування військовим збором. Сума перевищення зазначеного розміру оподатковується військовим збором за ставкою 1,5 відсотка. При цьому нормами п. 161 підрозділу ХХ Кодексу застосування коефіцієнта, визначеного п. 164.5 ст. 164 Кодексу, не передбачено.

Лист є індивідуальною податковою консультацією.

 

Далі наводимо текст листа для ознайомлення:

Лист ДФС України “Щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором подарунків, які надаються працівникам інших підприємств” N 28032/6/99-99-17-03-03-15 від 29.12.2015 р.

 

Державна фіскальна служба Україна розглянула лист щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором подарунків, які надаються працівникам інших підприємств, та в межах компетенції повідомляє таке.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України (далі - Кодекс), згідно з пп. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 50 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (у 2015 році - 609,0 грн.).

Водночас пп. "е" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у пп. 165.1.53 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.

Додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV Кодексу) (пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об'єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ст. 164 Кодексу (пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Відповідно до п. 164.5 ст. 164 Кодексу під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:

К = 100 : (100 - Сп),

де К - коефіцієнт;

Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 15 (20) відс., визначену в ст. 167 Кодексу (пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу).

Отже, якщо вартість подарунка, який надається платнику податків не перевищує 50 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2015 року - 609 грн.), то вона не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб. У разі якщо вартість подарунка перевищує вказаний розмір, то сума такого перевищення оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставками 15 (20) відс. як додаткове благо з урахуванням підвищуючого коефіцієнта, передбаченого п. 164.5 Кодексу.

Відповідно до п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Кодексу тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу), зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо.

Разом з цим пп. 1.7 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу передбачено, що звільняються від оподаткування збором доходи, які згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.

Ставка збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (пп. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу (пп. 1.4 п. 161підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Оскільки до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість подарунків, яка не перевищує у 2015 році 609 грн. у розрахунку на місяць, то такий дохід не є об’єктом оподаткування військовим збором. Сума перевищення зазначеного розміру оподатковується військовим збором за ставкою 1,5 відсотка. При цьому нормами п. 161 підрозділу ХХ Кодексу застосування коефіцієнта, визначеного п. 164.5 ст. 164 Кодексу, не передбачено.

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 р. N 4 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 3.1 розділу ІІІ Порядку у розділі I "Суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і суми утриманого з них податку" податкового розрахунку відображаються, зокрема, такі відомості:

у графі 3а "Сума нарахованого доходу" - дохід, який нарахований фізичній особі відповідно до ознаки доходу згідно з Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку.

у графі 3 "Сума виплаченого доходу" - сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом.

у графі 4а "Сума нарахованого податку" - сума податку, нарахованого та утриманого з доходу, нарахованого платнику податку згідно із законодавством;

у графі 4 "Сума перерахованого податку" - фактична сума перерахованого податку до бюджету.

Відповідно до п. 3.11 розділу III Порядку військовий збір відображається у розділі II "Оподаткування процентів, виграшів (призів) у лотерею та військовий збір" податкового розрахунку, а саме:

у рядку "Військовий збір" - загальна сума нарахованого доходу, загальна сума виплаченого доходу, загальна сума нарахованого військового збору та загальна сума перерахованого до бюджету військового збору у грошовій формі, вираженій у національній валюті (у гривнях з копійками). Відомості про фізичну особу - платника податку, якій нараховані доходи, з яких утримується військовий збір, не зазначаються.

 

Голова                                                                                                       Р. М. Насіров

  

 

Приємної і спокійної роботи!

З найкращими побажаннями

колектив компанії Ес.Сі.Ай-Консалтинг!

 

Останні блоги:
Онлайн курс "БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК 2022: ПОГЛИБЛЕНИЙ КУРС З АКЦЕНТОМ  НА ПСБО ТА ПКУ" (старт з серпня 2022 р.)
Онлайн курс "БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК 2022: ПОГЛИБЛЕНИЙ КУРС З АКЦЕНТОМ НА ПСБО ТА ПКУ" (старт з серпня 2022 р.)
ЗАПРОШУЄМО ФІНАНСОВИХ ДИРЕКТОРІВ, ГОЛОВНИХ БУХГАЛТЕРІВ, БУХГАЛТЕРІВ, ВНУТРІШНІХ АУДИТОРІВ, АУДИТОРІВ НА ОНЛАЙН...
Онлайн курс «ОБЛІК У ФОП ВІД А ДО Я» (старт з липня 2022 р.)
Онлайн курс «ОБЛІК У ФОП ВІД А ДО Я» (старт з липня 2022 р.)
ЗАПРОШУЄМО ФІЗИЧНИХ ОСІБ ПІДПРИЄМЦІВ НА ОНЛАЙН КУРС: ВОБЛІК У ФОП ВІД А ДО ЯВ В SCIENCE CONSCIENCE INDEPEND...
Підписатися на розсилку актуальних новин

Наші послуги

  • аутсорсингові послуги
  • бухгалтерський облік
  • податковий консалтинг
  • юридичний та ринковий консалтинг
  • організація та проведення семінарів та тренінгів з питань бухгалтерського обліку та оподаткування
  • пакетні послуги
 

Про компанію

  • наша команда
  • головні цінності компанії
  • завдання роботи

 

Вартість послуг

Наші партнери

Блоги

Контактна інформація

Підписатися на розсилку актуальних новин
sci-consulting.com.ua
ТОВ "Ес.Сі.Ай.-Консалтинг"
© Copyright 2014
Стежте за нами:

Консультаційний телефон:

(063) 608-18-35
(097) 298-35-62

Розробка: Студія Любарського