ДО УВАГИ БУХГАЛТЕРІВ!
№ |
Реквізити документу та його назва |
Короткий зміст |
В ЧАСТИНІ ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК |
||
1 |
Лист Міністерства фінансів України від 10.04.2017 р. N 11210-09-10/9617 |
Надано роз’яснення, що платники податку на прибуток підприємств, які нараховують штрафи, пені, неустойки відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів на користь фізичних осіб - підприємців, які застосовують спрощену систему оподаткування, повинні коригувати фінансовий результат до оподаткування відповідно до підпункту 140.5.11 пункту 140.5 статті 140 Кодексу. |
В ЧАСТИНІ ЕКОЛОГІЧНОГО ПОДАТКУ |
||
2 |
Лист ДФС «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації екологічного податку» від 04.05.2017 № 11086/7/99-99-12-03-04-17 |
Надано роз’яснення, що додаток 4 до Декларації за І квартал 2017 року подається за старою формою, а за ІІ квартал та наступні податкові періоди подається за новою формою, затвердженою Наказом № 1177. |
В ЧАСТИНІ АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ |
||
3 |
Лист ДФС «Щодо зменшення суми акцизного податку, нарахованого на вироблені на давальницьких умовах підакцизні нафтопродукти на суму акцизного податку із сировини, використаної при їх виробництві, з якої сплачено акцизний податок виробнику» від 26.04.2017 № 9023/6/99-99-15-03-03-15 |
Надано роз’яснення, що при наданні ТОВ підакцизної сировини ПАТ для виробництва нафтопродуктів на давальницьких умовах Замовник не виступає виробником готової продукції, тому не має права на зменшення податкового зобов’язання на суму податку сплаченого з підакцизної сировини, яка використана для виготовлення готової продукції (нафтопродуктів), виробником якої є ПАТ. Отже, ТОВ не може застосовувати норму п. 217.6 ст. 217 Кодексу щодо зменшення суми акцизного податку до сплати на суму податку, розрахованого для сировини.
Лист є індивуальною податковою консультацією |
4 |
Лист ДФС від 26.04.2017 № 9011/6/99-99-15-03-03-15 |
Надано роз’яснення, що якщо Товариство здійснює виключно продаж товарів, у тому числі і підакцизних, через мережу власних магазинів безмитної торгівлі, то за такими операціями Товариство не є платником акцизного податку. Так як Товариство не є платником акцизного податку за операціями з реалізації товарів через магазини безмитної торгівлі, обов’язку складання та подання Декларації до контролюючого органу за зазначеними операціями у нього не виникатиме.
Лист є індивуальною податковою консультацією |
ІНШІ ПИТАННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА ОПОДАТКУВАНННЯ |
||
5 |
Лист Міністерства фінансів України «Про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій пенсійних фондів» від 20.04.2017 р. N 11210-09-10/10846 |
Надано роз’яснення, що отримання пенсійними фондами послуг, які надаються адміністраторами недержавних пенсійних фондів, компаніями з управління активами та зберігачами пенсійних фондів, забезпечує умови для накопичення пенсійних коштів та убезпечення їх від інфляційного знецінення. При цьому, інформація про суми накопичених пенсійних коштів, належних кожному учаснику фонду, відображається на індивідуальних пенсійних рахунках учасників фонду. вимоги Кодексу до установчих документів в частині заборони розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників) неприбуткової організації для пенсійних фондів є такою, що узгоджується з положеннями Закону N 1057 по суті, оскільки цей закон визначає заборону розподілу прибутку між засновниками пенсійного фонду, а також відповідає засадам недержавного пенсійного забезпечення, які полягають в отриманні додаткових пенсійних виплат виключно учасниками пенсійних фондів. Відповідно до Кодексу пенсійні фонди як неприбуткові організації можуть перебувати в Реєстрі неприбуткових установ та організацій до 1 липня 2017 року. Щодо порядку оподаткування коштів, які нагромаджуються в системі недержавного пенсійного забезпечення, слід зазначити, що такий порядок має особливості, у тому числі в частині оподаткування податком на прибуток підприємств. Кодекс передбачає звільнення від оподаткування суми коштів у вигляді внесків, що надходять до суб'єктів недержавного пенсійного забезпечення, які є платниками податку на прибуток підприємств |
6 |
Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Змін до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів» від 06.04.2017 № 415 |
Затверджено Зміни до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року за № 1650/24182 |
7 |
Лист Міністерства соціальної політики України «Щодо включення винагороди за підсумками роботи за рік при обчисленні середньої зарплати за 2 місяці» від 20.04.2017 р. N 1225/0/101-17/282 |
Надано роз’яснення, що якщо одноразова винагорода (премія) за підсумками роботи за 2016 рік була виплачена у січні 2017 року, то упродовж 2017 року вона буде враховуватись при обчисленні середньої заробітної плати згідно з Порядком шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду 1/12 цієї винагороди. |
8 |
Постанова Кабінету міністрів України «Про внесення змін до Положення про Пенсійний фонд України» від 11 травня 2017 р. № 311 |
Внесено зміни до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 р. № 280 |
9 |
Наказ Міністерства фінансів України «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 10 березня 2016 року № 344» від 30.03.2017 № 399 |
Затверджено Зміни до Порядку проведення перевірок платників податків з питань повноти нарахування і сплати податків під час здійснення контрольованих операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10 березня 2016 року № 344, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 01 квітня 2016 року за № 497/28627 |
10 |
Лист Міністерства соціальної політики України21.03.2017 N 791/0/101-17/282 |
Надано роз’яснення, що якщо працівником виконана місячна норма праці, йому мають нарахувати заробітну плату не нижче розміру мінімальної заробітної плати. Частиною другою ст. 3-1 Закону визначений вичерпний перелік виплат, які не враховуються при обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру. Це - доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров'я, за роботу в нічний та надурочний час, роз'їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат. Виплати, які не перелічені в ч. 2 ст. 3-1 Закону, мають враховуватись до мінімальної заробітної плати. Щодо сум середнього заробітку, які зберігаються за працівниками за час оплати грошових компенсацій у разі невикористання щорічних (основної та додаткових) відпусток та додаткових відпусток працівникам, які мають дітей; оплати додаткових відпусток (понад тривалість, передбачену законодавством); оплати додаткових відпусток у зв’язку з навчанням та творчих відпусток; оплати додаткових відпусток, що надаються відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; сум заробітної плати, що зберігаються за основним місцем роботи працівників, за час їх навчання з відривом від виробництва в системі підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів; сум, нарахованих особам, які проходять навчання (підготовку) для роботи на щойно введених у дію підприємствах за рахунок коштів, передбачених у загальних кошторисах будівництва; оплати спеціальної перерви в роботі у випадках, передбачених законодавством, оплати пільгового часу неповнолітнім; оплати працівникам, які залучаються до виконання державних або громадських обов'язків, якщо вони виконуються в робочий час; оплата працівникам-донорам днів обстеження, здавання крові та відпочинку, що надаються після кожного дня здавання крові, або днів, приєднаних за бажанням працівника до щорічної відпустки; оплати, що зберігається за працівником, який підлягає медичному огляду, за основним місцем роботи за час перебування в медичному закладі на обстеженні; оплати простоїв не з вини працівника, то зазначені виплати не є заробітною платою працівника, яку роботодавець виплачує йому за виконану роботу, а це виплати, які розраховуються згідно з положеннями Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. N 100. Суми середнього заробітку не враховуються до заробітної плати для забезпечення її мінімального рівня. |
В ЧАСТИНІ ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК
1. Лист Міністерства фінансів України від 10.04.2017 р. N 11210-09-10/9617
Міністерство фінансів України проаналізувало висновки, викладені у листі Державної фіскальної служби України від 03.03.2017 р. N 4486/6/99-99-15-02-02-15, та повідомляє.
Зазначений лист стосується питання коригування фінансового результату до оподаткування на суми штрафних (фінансових) санкцій та пені, які перераховуються на користь фізичної особи - підприємця та органів ДФС, для застосування положень підпункту 140.5.11 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу України (далі - Кодекс).
Висновок, викладений у цьому листі, дозволяє платникам податку на прибуток не збільшувати фінансовий результат до оподаткування, як об'єкт оподаткування з податку на прибуток, на суми штрафних (фінансових) санкцій та пені, нарахованих на користь фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб - підприємців) відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів.
Проте підпунктом 140.5.11 пункту 140.5 статті 140 Кодексу встановлено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів на користь осіб, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу.
Тобто виключенням відповідно до цього положення Кодексу можуть бути тільки фізичні особи, які є платниками податку на доходи фізичних осіб. Зазначене обґрунтовується запровадженням в Кодексі уніфікованої ставки у розмірі 18 відсотків для оподаткування як податком на прибуток підприємств, так і податком на доходи фізичних осіб.
Отже, платники податку на прибуток підприємств, які нараховують штрафи, пені, неустойки відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів на користь фізичних осіб - підприємців, які застосовують спрощену систему оподаткування, повинні коригувати фінансовий результат до оподаткування відповідно до підпункту 140.5.11 пункту 140.5 статті 140 Кодексу.
Враховуючи викладене, вважаємо за необхідне внести відповідні зміни до листа ДФС України від 03.03.2017 р. N 4486/6/99-99-15-02-02-15. Про результати проведеної роботи просимо поінформувати Міністерство фінансів України в термін до 19 квітня 2017 року.
Державний секретар |
Є. Капінус |
В ЧАСТИНІ ЕКОЛОГІЧНОГО ПОДАТКУ
2. Лист ДФС «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації екологічного податку» від 04.05.2017 № 11086/7/99-99-12-03-04-17
Державна фіскальна служба України повідомляє, що наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2016 № 1177, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2017 за № 116/29984 (далі – Наказ № 1177) (набрав чинності з 21 лютого 2017 року) затверджені зміни до форми Податкової декларації екологічного податку (далі – Декларація), а саме викладено у новій редакції Додаток 4 "Розрахунок за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені)" до Декларації.
Так, раніше діючий додаток доповнено рядками 4.2.1.2.4, 4.2.2.2.4, 4.3.1.2.4, 4.3.2.2.4, які мають назву "коригуючий коефіцієнт" оскільки податкові зобов’язання з екологічного податку у частині екологічного податку за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) стосовно накопичених до 1 квітня 2009 року відходів обчислюються із застосуванням коригуючого коефіцієнта.
Згідно з пунктом 46.6 статті 46 Податкового кодексу України до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Таким чином, додаток 4 до Декларації за І квартал 2017 року подається за старою формою, а за ІІ квартал та наступні податкові періоди подається за новою формою, затвердженою Наказом № 1177.
Зобов’язуємо довести цей лист для використання у роботі підпорядкованим структурним підрозділам і платникам екологічного податку за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені).
В.о. директора Департаменту податків і зборів з юридичних осіб |
О.В. Антіпова |
В ЧАСТИНІ АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ
3. Лист ДФС «Щодо зменшення суми акцизного податку, нарахованого на вироблені на давальницьких умовах підакцизні нафтопродукти на суму акцизного податку із сировини, використаної при їх виробництві, з якої сплачено акцизний податок виробнику» від 26.04.2017 № 9023/6/99-99-15-03-03-15
Державна фіскальна служба України відповідно до п. 52.1 ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) розглянула лист ТОВ щодо зменшення суми акцизного податку, нарахованого на вироблені на давальницьких умовах підакцизні нафтопродукти на суму акцизного податку із сировини, використаної при їх виробництві, з якої сплачено акцизний податок виробнику, і повідомляє.
Відповідно до умов договору, доданого до звернення, Замовник (ТОВ) доручає, а Виконавець (ПАТ) приймає на себе виконання послуг з приймання та переробки на давальницьких умовах вуглеводневої сировини і виготовлення з неї готової продукції (нафтопродуктів). Крім оплати за послуги по переробці сировини Замовник компенсує Виконавцю витрати по акцизному податку з виробленої підакцизної продукції не пізніше дня фактичного відвантаження або дня передачі чи іншого способу її відчуження.
Згідно з п.п. 212.1.1 п. 212.1 ст. 212 Кодексу платником акцизного податку є особа, яка виробляє підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини.
Об’єктом оподаткування є, зокрема, операції з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) (п.п. 213.1.1 п. 213.1 ст. 213 Кодексу).
При передачі підакцизних товарів (продукції), вироблених з давальницької сировини, датою виникнення податкових зобов’язань, відповідно до п. 216.5 ст. 216 Кодексу, є дата їх відвантаження виробником замовнику або за його дорученням іншій особі.
Отже, платником акцизного податку з реалізованої готової продукції, виробленої з давальницької сировини, є її виробник (ПАТ).
Згідно з п. 217.6 ст. 217 Кодексу для пального, при виробництві якого як сировину використано інші оподатковувані підакцизні товари, сума податку до сплати зменшується на суму податку, розрахованого для такої сировини.
Сума податку щодо сировини, що підлягає відніманню, обчислюється із застосуванням ставок податку на таку сировину, чинних на дату реалізації пального. У разі якщо така сума перевищує суму податку з пального, виробленого з такої сировини, різниця платнику не відшкодовується.
Пунктом 223.2 ст. 223 Кодексу передбачено, що платники податку, визначені п. 212.1 ст. 212 Кодексу, подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку за формою, затвердженою у встановленому порядку.
Розрахунок суми акцизного податку з пального здійснюється у розділі В та додатку 1 до декларації акцизного податку, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 105/26550 (у редакції наказу від 26.09.2016 № 841).
Пунктом 2 розділу І Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку визначено, що платники заповнюють та подають розділи та додатки до декларації лише щодо тих операцій, які вони здійснюють і за якими у них виникають податкові зобов’язання зі сплати акцизного податку.
Відповідно до п.п. 16 п. 1 розділу V у графі 17 додатка 1 до декларації вказується сума акцизного податку, сплаченого з підакцизної сировини, яка використана при виробництві пального, обчислена, виходячи з обсягів реалізації продукції (графа 9) та встановленої ставки акцизного податку (графа 12) і офіційного курсу гривні до євро (якщо ставка встановлена в євро), встановленого Національним банком України, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація (передача) виготовленого товару (продукції).
Таким чином, при наданні ТОВ підакцизної сировини ПАТ для виробництва нафтопродуктів на давальницьких умовах Замовник не виступає виробником готової продукції, тому не має права на зменшення податкового зобов’язання на суму податку сплаченого з підакцизної сировини, яка використана для виготовлення готової продукції (нафтопродуктів), виробником якої є ПАТ. Отже, ТОВ не може застосовувати норму п. 217.6 ст. 217 Кодексу щодо зменшення суми акцизного податку до сплати на суму податку, розрахованого для сировини.
4. Лист ДФС від 26.04.2017 № 9011/6/99-99-15-03-03-15
Державна фіскальна служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) розглянула звернення Товариства і надає змістовні відповіді на питання, порушені у зверненні Товариства.
Як зазначено у зверненні, Товариство здійснює реалізацію товарів, у тому числі і підакцизних, через мережу власних магазинів безмитної торгівлі. Зазначені товари реалізуються виключно на території цих магазинів безмитної торгівлі і знаходяться в митному режимі безмитної торгівлі.
Чи є Товариство платником акцизного податку?
Статтею 212 Кодексу визначено вичерпний перелік осіб, які є платниками акцизного податку. Зокрема платником акцизного податку є особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів (п.п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Кодексу).
Згідно з п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу реалізація підакцизних товарів (продукції), у тому числі реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, це операції на митній території України.
Магазини безмитної торгівлі – це суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які реалізують товари, які знаходяться в митному режимі безмитної торгівлі.
Згідно з п. 3 Правил продажу товарів магазинами безмитної торгівлі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1089, продаж товарів магазинами безмитної торгівлі здійснюється громадянам, які виїжджають за межі митної території України, а також пасажирам міжнародних рейсів, які виконуються повітряними та водними транспортними засобами комерційного призначення, що експлуатуються резидентами.
Відповідно до ст. 140 Митного кодексу України (далі – Митний кодекс) в митному режимі безмитної торгівлі перебувають товари, не призначені для вільного обігу на митній території України. У зазначений митний режим поміщуються іноземні та українські товари, які ввозяться з-за меж митної території України або вивозяться з митної території України. Поміщення українських товарів у митний режим безмитної торгівлі для цілей оподаткування вважається експортом цих товарів (ст. 141 Митного кодексу).
Підпунктом 213.2.1 п. 213.2 ст. 213 Кодексу визначено, що не підлягають оподаткуванню акцизним податком операції з вивезення (експорту) підакцизних товарів (продукції) платником податку за межі митної території України.
Також звільняються від оподаткування операції із ввезення підакцизних товарів (продукції) з-за меж митної території України на митну територію України, якщо при цьому згідно із законом не справляється податок на додану вартість у зв’язку з розміщенням товарів (продукції) у митному режимі безмитної торгівлі (п.п. 213.3.3 п. 213.3 ст. 213 Кодексу).
Отже, у випадку, якщо Товариство здійснює виключно продаж товарів, у тому числі і підакцизних, через мережу власних магазинів безмитної торгівлі, то за такими операціями Товариство не є платником акцизного податку.
Чи повинно Товариство складати та подавати декларацію акцизного податку (далі – Декларація)?
Відповідно до абзацу першого п. 2 розділу І Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 26.09.2016 № 841), особи, визначені ст. 212 Кодексу як платники акцизного податку, складають та подають Декларацію.
Беручи до уваги, що Товариство не є платником акцизного податку за операціями з реалізації товарів через магазини безмитної торгівлі, обов’язку складання та подання Декларації до контролюючого органу за зазначеними операціями у нього не виникатиме.
ІНШІ ПИТАННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА ОПОДАТКУВАНННЯ
5. Лист Міністерства фінансів України «Про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій пенсійних фондів» від 20.04.2017 р. N 11210-09-10/10846
Міністерство фінансів України розглянуло лист Державної фіскальної служби України від 19.01.2017 р. N 159/4/99-99-15-02-02-15 щодо включення недержавних пенсійних фондів до Реєстру неприбуткових установ та організацій і повідомляє.
Закон України від 9 липня 2003 року N 1057-ІV "Про недержавне пенсійне забезпечення" (далі - Закон N 1057) визначає правові, економічні та організаційні засади недержавного пенсійного забезпечення в Україні та регулює правовідносини, пов'язані з цим видом діяльності.
Система недержавного пенсійного забезпечення ґрунтується на засадах добровільної участі фізичних та юридичних осіб, крім випадків, передбачених законами, у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання учасниками недержавного пенсійного забезпечення додаткових до загальнообов'язкового державного пенсійного страхування пенсійних виплат.
Суб'єктами недержавного пенсійного забезпечення, зокрема, є недержавні пенсійні фонди, страхові організації, банківські установи, засновники, вкладники, учасники, адміністратори пенсійних фондів, компанії з управління активами, зберігачі пенсійних фондів (пункт 2 статті 2 Закону N 1057).
Недержавні пенсійні фонди (далі - пенсійні фонди) мають статус неприбуткової організації (непідприємницького товариства), провадять діяльність виключно з метою накопичення пенсійних внесків на користь учасників пенсійного фонду з подальшим управлінням пенсійними активами, а також здійснюють пенсійні виплати учасникам фонду у визначеному Законом N 1057 порядку. До того ж, пенсійні фонди створюються на підставі рішення засновників та не мають на меті одержання прибутку для його подальшого розподілу між засновниками (пункт 1 статті 6 Закону N 1057).
Пенсійні фонди для забезпечення своєї діяльності користуються послугами осіб на підставі відповідних договорів, які укладаються з цими особами радою пенсійного фонду (пункт 8 статті 6 Закону N 1057).
Державою здійснюється регулювання розміру тарифів на послуги, що надаються в системі недержавного пенсійного забезпечення. Послуги, у тому числі і фінансові, надаються особами, які на професійних засадах здійснюють повноваження, визначені Законом N 1057, та мають відповідні ліцензії.
Таким чином, отримання пенсійними фондами послуг, які надаються адміністраторами недержавних пенсійних фондів, компаніями з управління активами та зберігачами пенсійних фондів, забезпечує умови для накопичення пенсійних коштів та убезпечення їх від інфляційного знецінення. При цьому, інформація про суми накопичених пенсійних коштів, належних кожному учаснику фонду, відображається на індивідуальних пенсійних рахунках учасників фонду.
Також статтею 48 Закону N 1057 передбачено, що пенсійні активи, що накопичуються у пенсійному фонді, можуть бути використані виключно для цілей інвестиційної діяльності фонду, виконання зобов'язань фонду перед його учасниками та оплати витрат, пов'язаних із здійсненням недержавного пенсійного забезпечення, зокрема, інвестування з метою отримання доходу на користь учасників фонду. Використання пенсійних активів для інших цілей забороняється.
Водночас відповідно до підпункту 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) не є платником податку на прибуток неприбуткове підприємство, установа та організація (далі - неприбуткова організація), що одночасно відповідає вимогам, визначеним у цьому підпункті Кодексу.
Однією з таких вимог є заборона розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб (абзац третій підпункту 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 Кодексу).
Крім того, підпунктом 133.4.2 пункту 133.4 статті 133 Кодексу визначено, що доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.
Таким чином, вимоги Кодексу до установчих документів в частині заборони розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників) неприбуткової організації для пенсійних фондів є такою, що узгоджується з положеннями Закону N 1057 по суті, оскільки цей закон визначає заборону розподілу прибутку між засновниками пенсійного фонду, а також відповідає засадам недержавного пенсійного забезпечення, які полягають в отриманні додаткових пенсійних виплат виключно учасниками пенсійних фондів.
Проте слід зазначити, що потребують узгодження на законодавчому рівні визначення поняття "учасник пенсійного фонду", наведене в Законі N 1057 та абзаці третьому підпункту 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 Кодексу.
Крім того, необхідно узгодити порядок передачі активів пенсійних фондів, у разі їх ліквідації. Так, у Кодексі встановлено вимогу до установчих документів неприбуткових організацій як неплатників податку на прибуток, яка стосується передачі активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходів бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення) (абзац четвертий підпункту 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 Кодексу). А Законом N 1057 визначено спеціальний порядок здійснення операцій з пенсійними активами та коштами при ліквідації пенсійних фондів, який, зокрема статтею 9, визначений як вимога до статутів пенсійних фондів.
Так, статтею 18 Закону N 1057 встановлюється, що пенсійні кошти передаються відповідно до заяв учасників пенсійного фонду, що ліквідується, а саме: до іншого пенсійного фонду, з яким учасником фонду буде укладено пенсійний контракт, або до банку, в якому буде відкрито пенсійний депозитний рахунок, або до страхової організації, з якою учасником банку буде укладено договір страхування довічної пенсії, якщо учасник фонду досягнув пенсійного віку.
При цьому, лише у разі, якщо учасник фонду в установлені строки не подав письмової заяви та копії пенсійного контракту, укладеного ним з іншим пенсійним фондом, або договору про відкриття пенсійного депозитного рахунка, або договору страхування довічної пенсії з обраною страховою організацією, зазначені пенсійні кошти підлягають передачі до відкритого пенсійного фонду, визначеного ліквідаційною комісією для всіх таких учасників фонду, на умовах та в порядку, встановлених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
Такий порядок передачі активів при ліквідації пенсійного фонду не узгоджується з положеннями Кодексу, а отже врегулювання цього питання передбачає внесення законодавчих змін, оскільки установчі документи пенсійних фондів відповідно до вимог Закону N 1057 не можуть містити обмеження щодо передачі пенсійних коштів у разі їх ліквідації виключно до інших пенсійних фондів. Зазначене підтримується Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
Таким чином, відповідно до Кодексу пенсійні фонди як неприбуткові організації можуть перебувати в Реєстрі неприбуткових установ та організацій до 1 липня 2017 року.
Щодо порядку оподаткування коштів, які нагромаджуються в системі недержавного пенсійного забезпечення, слід зазначити, що такий порядок має особливості, у тому числі в частині оподаткування податком на прибуток підприємств.
Так, підпунктом 141.6.2 пункту 141.6 статті 141 Кодексу передбачається звільнення від оподаткування суми коштів у вигляді внесків, що надходять до платників податку, які здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно закону, від вкладників пенсійних фондів, вкладників пенсійних депозитних рахунків та осіб, які уклали договори страхування відповідно до Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення", а також осіб, які уклали договори страхування ризику настання інвалідності або смерті учасника недержавного пенсійного фонду відповідно до зазначеного Закону.
Отже, Кодекс передбачає звільнення від оподаткування суми коштів у вигляді внесків, що надходять до суб'єктів недержавного пенсійного забезпечення, які є платниками податку на прибуток підприємств.
В. о. Міністра |
О. Маркарова |
6. Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Змін до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів» від 06.04.2017 № 415
|
Зареєстровано в Міністерстві |
Про затвердження Змін до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів
Відповідно до Бюджетного кодексу України, Податкового кодексу України, Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, та з метою приведення у відповідність із законодавством НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Зміни до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року за № 1650/24182 (зі змінами), що додаються.
2. Департаменту прогнозування доходів бюджету та методології бухгалтерського обліку Міністерства фінансів України (Романюк Ю.П.) забезпечити:
подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;
оприлюднення цього наказу.
3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою та покладаю на Голову Державної казначейської служби України Слюз Т.Я. та в. о. Голови Державної фіскальної служби України Продана М.В.
Міністр |
О. Данилюк |
|
ЗАТВЕРДЖЕНО |
|
Зареєстровано в Міністерстві |
ЗМІНИ
до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів
1. У розділі І:
1) абзац перший пункту 2 після слова "зборів," доповнити словом "пені,";
2) в абзаці другому пункту 3 слова "готівковими коштами" замінити словами "у готівковій формі коштів";
3) доповнити розділ після пункту 4 новим пунктом 4-1 такого змісту:
"4-1. У разі повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200-1.5 статті 200-1Податкового кодексу України, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою про повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.";
4) у пункті 5:
абзаци перший та третій після слова "зборів," доповнити словом "пені,";
в абзацах четвертому та восьмому слово "готівкою" замінити словами "у готівковій формі";
5) пункт 9-1 викласти в такій редакції:
"9-1. Органи Казначейства здійснюють повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до місцевих бюджетів населених пунктів Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, перелік яких затверджений Кабінетом Міністрів України, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, погодженим відповідно з Донецькою та Луганською обласними військово-цивільними адміністраціями.
Донецька та Луганська обласні військово-цивільні адміністрації протягом двох робочих днів погоджують подання шляхом засвідчення підписом керівника відповідної обласної військово-цивільної адміністрації, скріпленим гербовою печаткою, і не пізніше наступного робочого дня після погодження повертають його органу, який подав подання, для подальшої передачі до органів Казначейства відповідно до законодавства.";
6) у підпункті 1, абзаці першому підпункту 2 пункту 12 та абзаці другому пункту13 слово "після" замінити словом "з";
7) пункт 15 після слова "зборів," доповнити словом "пені,".
2. Додаток 1 до Порядку після слів "керівник місцевого фінансового органу (підпис)" доповнити абревіатурою "М.П.".
Директор Департаменту прогнозування доходів бюджету та методології бухгалтерського обліку |
Ю.П. Романюк |
7. Лист Міністерства соціальної політики України «Щодо включення винагороди за підсумками роботи за рік при обчисленні середньої зарплати за 2 місяці» від 20.04.2017 р. N 1225/0/101-17/282
Департамент заробітної плати та умов праці розглянув лист щодо врахування одноразової винагороди за підсумками роботи за рік при обчисленні середньої заробітної плати виходячи із заробітної плати за 2 календарні місяці згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. N 100 (далі - Порядок), та повідомляє.
Відповідно до пункту 3 Порядку одноразова винагорода за підсумками роботи за рік включається до середнього заробітку шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду 1/12 винагороди, нарахованої в поточному році за попередній календарний рік.
Отже, якщо одноразова винагорода (премія) за підсумками роботи за 2016 рік була виплачена у січні 2017 року, то упродовж 2017 року вона буде враховуватись при обчисленні середньої заробітної плати згідно з Порядком шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду 1/12 цієї винагороди.
Директор Департаменту |
О. Товстенко |
8. Постанова Кабінету міністрів України «Про внесення змін до Положення про Пенсійний фонд України» від 11 травня 2017 р. № 311
Кабінет Міністрів України постановляє:
Внести до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 р. № 280 (Офіційний вісник України, 2014 р., № 60, ст. 1652), такі зміни:
у пункті 4:
підпункт 7 виключити;
доповнити пункт підпунктом 81 такого змісту:
“81) організовує обмін відомостями, що містять ознаки використання праці неоформлених працівників і порушень законодавства про працю, з Держпраці та Мінфіном;”;
у пункті 12 слова “у тому числі одного першого,” виключити.
Прем’єр-міністр України В. ГРОЙСМАН
9. Наказ Міністерства фінансів України «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 10 березня 2016 року № 344» від 30.03.2017 № 399
|
Зареєстровано в Міністерстві |
Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 10 березня 2016 року № 344
Відповідно до підпункту 39.5.2 пункту 39.5 статті 39 розділу I Податкового кодексу України та пункту 5 розділу ІІ Закону України від 21 грудня 2016 року № 1797 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» НАКАЗУЮ:
1. У заголовку та тексті наказу Міністерства фінансів України від 10 березня 2016 року № 344 «Про затвердження Порядку проведення перевірок платників податків з питань повноти нарахування і сплати податків під час здійснення контрольованих операцій», зареєстрованого у Міністерстві юстиції 01 квітня 2016 року за № 497/28627, слова «перевірок платників податків з питань повноти нарахування і сплати податків під час здійснення контрольованих операцій» замінити словами «перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки».
2. Затвердити Зміни до Порядку проведення перевірок платників податків з питань повноти нарахування і сплати податків під час здійснення контрольованих операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10 березня 2016 року № 344, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 01 квітня 2016 року за № 497/28627, що додаються.
3. Департаменту податкової, митної політики та методології бухгалтерського обліку Міністерства фінансів України (Романюк Ю.П.) в установленому порядку забезпечити:
подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;
оприлюднення цього наказу.
4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
5. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою та покладаю на Голову Державної фіскальної служби України.
Міністр |
О. Данилюк |
|
ЗАТВЕРДЖЕНО |
|
Зареєстровано в Міністерстві |
1. У назві слова «перевірок платників податків з питань повноти нарахування і сплати податків під час здійснення контрольованих операцій» замінити словами «перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки».
2. Доповнити пункт 3 розділу I новим абзацом другим такого змісту:
«Перевірка платника податків з питань повноти нарахування і сплати податків під час здійснення контрольованих операцій за звітні періоди 2013 та 2014 років проводиться відповідно до положень глави 8 розділу II Кодексу з урахуванням особливостей, визначених статтею 39 розділу I Кодексу, у редакції, що діяла до 01 січня 2015 року, та цим Порядком».
3. У розділі ІІ:
1) пункти 1, 2 після слова «керівник» доповнити словами «(його заступник або уповноважена особа)»;
2) у пункті 2:
абзац другий виключити.
У зв’язку з цим абзаци третій, четвертий вважати відповідно абзацами другим, третім;
в абзаці другому слово «семи» замінити словом «п’ятнадцяти»;
3) абзац другий пункту 3 виключити.
4. У розділі ІІІ:
1) пункт 1 після цифр «10» доповнити словом «робочих»;
2) пункт 3 після цифр «15» доповнити словом «робочих».
5. У розділі ІV:
1) пункти 2, 3 після слова «керівник» доповнити словами «(його заступник або уповноважена особа)»;
2) абзац другий пункту 2 виключити.
6. У розділі V:
1) пункт 1 після слів «що призвело до» доповнити словами «невірного розрахунку обсягу оподатковуваного прибутку платника податку та/або»;
2) у пункті 2:
в абзаці п’ятому слово «два» замінити словом «чотири»;
абзац сьомий після слова «керівниками» доповнити словами «(їх заступниками або уповноваженими особами)», після слова «керівником» - словами «(його заступником або уповноваженою особою)».
7. У тексті Порядку:
1) слова «перевірок платників податків з питань повноти нарахування і сплати податків під час здійснення контрольованих операцій» замінити словами «перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки»;
2) слова «перевірка контрольованих операцій» в усіх відмінках та числах замінити словами «перевірка дотримання принципу «витягнутої руки» у відповідних відмінках та числах.
Директор Департаменту податкової, митної політики та методології бухгалтерського обліку |
Ю.П. Романюк |
10. Лист Міністерства соціальної політики України21.03.2017 N 791/0/101-17/282
Згідно із ст. 1 Закону України "Про оплату праці" (далі - Закон) заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до ст. 3-1 Закону (в редакції Закону України від 06.12.2016 р. N 1774-VIII) розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати.
Тобто, якщо працівником виконана місячна норма праці, йому мають нарахувати заробітну плату не нижче розміру мінімальної заробітної плати.
Частиною другою ст. 3-1 Закону визначений вичерпний перелік виплат, які не враховуються при обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру. Це - доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров'я, за роботу в нічний та надурочний час, роз'їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.
Виплати, які не перелічені в ч. 2 ст. 3-1 Закону, мають враховуватись до мінімальної заробітної плати.
Щодо сум середнього заробітку, які зберігаються за працівниками за час оплати грошових компенсацій у разі невикористання щорічних (основної та додаткових) відпусток та додаткових відпусток працівникам, які мають дітей; оплати додаткових відпусток (понад тривалість, передбачену законодавством); оплати додаткових відпусток у зв’язку з навчанням та творчих відпусток; оплати додаткових відпусток, що надаються відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; сум заробітної плати, що зберігаються за основним місцем роботи працівників, за час їх навчання з відривом від виробництва в системі підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів; сум, нарахованих особам, які проходять навчання (підготовку) для роботи на щойно введених у дію підприємствах за рахунок коштів, передбачених у загальних кошторисах будівництва; оплати спеціальної перерви в роботі у випадках, передбачених законодавством, оплати пільгового часу неповнолітнім; оплати працівникам, які залучаються до виконання державних або громадських обов'язків, якщо вони виконуються в робочий час; оплата працівникам-донорам днів обстеження, здавання крові та відпочинку, що надаються після кожного дня здавання крові, або днів, приєднаних за бажанням працівника до щорічної відпустки; оплати, що зберігається за працівником, який підлягає медичному огляду, за основним місцем роботи за час перебування в медичному закладі на обстеженні; оплати простоїв не з вини працівника, то зазначені виплати не є заробітною платою працівника, яку роботодавець виплачує йому за виконану роботу, а це виплати, які розраховуються згідно з положеннями Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. N 100. Суми середнього заробітку не враховуються до заробітної плати для забезпечення її мінімального рівня.
Директор Департаменту |
О. Товстенко |
Приємної і спокійної роботи!
З найкращими побажаннями
колектив компанії Ес.Сі.Ай-Консалтинг!